Значение слова "НАШИЙНИК" найдено в 18 источниках

НАШИЙНИК

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

НАШИ́ЙНИК, а, ч.

1. Ремінець або металеве кільце з застібкою, що надівають на шию тварини.

Схопивши за нашийник сірого пса, він відтяг його від парубка... (О. Донченко);

– Ну, ходімо вже, – і потягла [дівчина] телятко за нашийник (Григорій Тютюнник);

* У порівн. Твердий комірець давив, муляв горло, як вузький нашийник (О. Копиленко).

2. У дишельній упряжі без хомута – широкий ремінь, один кінець якого надівають на шию коня, а другий закріплюють на передньому кінці дишла.

За одним махом зробив [Панталаха] порядок: повідпинав нашийники від дишля (І. Франко).

3. заст. Металева нашийна прикраса.

Темний люд закарбовав [закарбував] собі в голові кармазини да нашийники, так тепер тільк тільки тюкни (П. Куліш);

// Той, хто носив такі прикраси.

– Ви, може, думаєте, що я, так як ваші нашийники, стану драти з вас шкуру, аби б тільки в мене на ногах рипіли сап'янці? (П. Куліш).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч.

1) Ремінець або металеве кільце з застібкою, що надівається на шию тварини.

2) У дишельній упряжі без хомута – широкий ремінь, один кінець якого надівається на шию коня, а другий закріплюється на передньому кінці дишла.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, ч. 1》 Ремінець або металеве кільце з застібкою, що надівається на шию тварини.
2》 У дишельній упряжі без хомута – широкий ремінь, один кінець якого надівається на шию коня, а другий закріплюється на передньому кінці дишла.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[naszyjnyk]

ч.

obroża

нашийник від блох — obroża przeciwpchłowa

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. родуошейник

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阳】 颈圈, 脖套

найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Наши́йник, -ка; -ники, -ків

найдено в "Українсько-англійському словнику"