СТІЙКИЙ

ВИТРИВА́ЛИЙ (здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження), СТІЙКИ́Й, ТВЕРДИ́Й, ЖИВУ́ЧИЙ, ТЕРПЛЯ́ЧИЙ, ТЕРПЕЛИ́ВИЙ, ТЕРПЛИ́ВИЙ рідко, ЖИВКИ́Й рідко, ДВОЖИ́ЛЬНИЙ розм. Микола був русявим, симпатичним хлопцем.. Лицем у матір, статурою в батька й діда — міцний, дужий, витривалий (В. Козаченко); Дивізія.. була сформована з сибіряків та уральців, людей.. надзвичайно стійких у бойових обставинах (Григорій Тютюнник); (Теофіл (до громади):) Не тратьте зваги, діти, будьте тверді (Леся Українка); Міцний, живучий, справжній він матрос... (І. Гончаренко); Ми терплячі в житті, навчились на фронті до всього звикати (І. Нехода); Вона була, як завжди, мила у своїх листах, терпелива й розсудлива (М. Чабанівський); Все витерпіла, бо справді, мабуть-таки, двожильна (О. Гончар).

МІЦНИ́Й (який містить у собі велику кількість розчинених речовин), СИ́ЛЬНИЙ, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., КРІ́ПКИ́Й розм.; НАСИ́ЧЕНИЙ (який містить максимальну кількість якоїсь речовини); НАСТО́ЯНИЙ (про вино тощо — який зміцнів від тривалого стояння); КРУТИ́Й (про настій, навар, тютюн, запах тощо — дуже насичений); ТЕРПКИ́Й (про запах, а також про те, що має такий запах); СТІЙКИ́Й (про запах). — Здорові будьмо! — коротко сказав Тарас і випив. — Ух же й міцна!.. (Вас. Шевчук); Міцний дух конячого поту й вогкого ременю бив у ніс (З. Тулуб); Сперте, з сильним духом соснової дошки повітря затамувало їй віддих (М. Коцюбинський); Бакун у нього міцнющий — тільки пацюків труїти (з газети); (Химка:) Панич сказав, що то ром страшенно кріпкий (Панас Мирний); (Гальванеску:) Рідина, яку ви бачите в водозаборах.., не проста вода. Це насичений хімічний розчин (Ю. Смолич); Подавала вона.. меди настояні (П. Загребельний); Крутий чай; Терпкими коноплями і дозрілими садами пахне ніч (М. Стельмах); Стійкі пахощі чогось смачного ще міцніше забили в ніздрі тоді, коли похму-рий наймит увів їх у світлицю (В. Речмедін).

НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (який невідступно добивається своєї мети, стійкий у її здійсненні), НАСТІ́ЙЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ розм., НАСТИ́РНИЙ розм., ЗАВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ підсил., НАПО́РИСТИЙ підсил. рідше, НЕВІДСТУ́ПНИЙ підсил., УПЕ́РТИЙ (ВПЕ́РТИЙ) підсил.; ВОЛЬОВИ́Й (який виявляє тверду волю, характер); НЕВТО́МНИЙ, НЕПОГАМО́ВНИЙ підсил., НЕВТОМИ́МИЙ рідше (який наполегливо й постійно, без утоми здійснює що-небудь). Вона була дівчина наполеглива, вольова (В. Кучер); Командири й товариші вважали Уралова людиною впертою, вольовою, настійливою (О. Гончар); Вона була активна й наполеглива, настирлива й нещадна до тих, хто ставав їй на дорозі (Ю. Яновський); — Він ..скоро вже сам хомути робитиме. — Там такий настирний хлопець, — додала від себе мати (Л. Юхвід); Усі йшли.. за мовчазним сталеваром Чубенком, командиром червоного полку, завзятим, невідступним і непосидючим (Ю. Яновський); Я бачив їх скрізь і стрічав їх усюди, вони виростали зі мною разом — живі, повнокровні, напористі люди (Л. Первомайський); Лежали на столі книги церковні: требник митрополита Петра Могили.. непогамовного борця проти унії (О. Ільченко). — Пор. дія́льний, 1. завзя́тий, 1. невто́мний, 1. стійки́й.

СТІЙКИ́Й (який виявляє твердість, наполегливість, непохитність у поглядах, діях, не відступає перед труднощами тощо), МІЦНИ́Й, ТВЕРДИ́Й, НЕПОХИ́ТНИЙ, НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ, НЕСХИ́БНИЙ, НЕСХИ́ТНИЙ, НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, НЕПОДА́ТЛИВИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, СТАЛЕ́ВИЙ, УПЕ́РТИЙ (ВПЕ́РТИЙ), ТВЕРДОКАМ'ЯНИЙ, СТОЇ́ЧНИЙ, ЦІПКИ́Й діал. (стійкий у життєвих випробуваннях, здатний протистояти спокусам). — Чи кожен із вас правдивий, стійкий, принциповий?.. (О. Гончар); Під сивим волоссям затаїлась міцна, запекла й правдива душа (І. Нечуй-Левицький); Потурайчин зацікавився, що видить перед собою такого твердого чоловіка: сам один хоче йти насупроти цілої громади (Лесь Мартович); Непохитні борці за мир; Незламний революціонер; Крокують воїни несхибні, І всюди — квіти на путі (І. Муратов); Ось такою чіпкою та цупкою, міцною та непіддатливою видається.. Тоня Горпищенко (О. Гончар); Вона була горда та неподатлива (І. Франко); А що лютіше карали (гестапівці), то все більш затятим, незламним ставав Дмитро (Л. Козаченок); Народився й жив (Святослав) таким, як батько його Ігор, — упертим, твердим, зухвалим, коли треба було боронити отчизну, боронив її до кінця, до загину (С. Скляренко); Стоїчна людина; Тухольці ціпкий народ (І. Франко). — Пор. 1. наполе́гливий.

УСТА́ЛЕНИЙ (який закріпився в певній формі), УЗВИЧА́ЄНИЙ, СТА́ЛИЙ, СТІЙКИ́Й, ЗАКОРЕНІ́ЛИЙ (який міцно встановився — про щось негативне). Як відомо, Кобилянська залюбки малює тип жінки, що бунтується против усталеної традиції (І. Франко); — Але ж, бачиш, задоволення окремого індивідуума не завжди збігається з узвичаєними суспільними ідеалами (Є. Гуцало); Стійкі словосполучення; Галаган зирнув на брата з почуттям давно засвоєної, закоренілої зверхності (І. Рябокляч).

СТІЙКИ́Й, а́, е́.

1. Здатний твердо стояти, триматися, не падаючи, не коливаючись; протилежне хисткий.

Ваш корабель не стійкий через кіль (Ю. Яновський);

Шхуну безжалісно кидало з хвилі на хвилю навіть при слабкому вітрі. Щоб зробити її хоч трохи стійкішою, Бутаков наказав навантажити її камінням (З. Тулуб);

Щоб апарат [літальний] був стійким, Кибальчич радив приробити до нього крила (з наук.-попул. літ.);

// перен. Який проходить спокійно, розмірено; урівноважений.

Життя його, таке стійке раніше, мовби похитнулося .. Нащо оте сонце в небі, коли її [Оленки] нема? (О. Гончар).

2. Який довго зберігає і виявляє свої властивості, не піддається руйнуванню, псуванню і т. ін.

Стійкі пахощі чогось смачного ще міцніше забили в ніздрі тоді, коли похмурий наймит увів їх у світлицю (В. Речмедін);

Сполучаючись із сіркою, ртуть утворює стійкий мінерал кіновар (з наук.-попул. літ.);

Саме хімія має дати матеріали найбільш дешеві, стійкі й доступні (з публіц. літ.);

Стійка фарба.

3. Для якого характерні стабільність, постійність; сталий.

У деяких хворих [на епілепсію] розвиваються стійкі хворобливі зміни: кволість, уповільнена мова, уповільнені рухи (з наук.-попул. літ.);

Саме з розвитком науки пов'язане можливе стійке зростання економіки (з наук.-попул. літ.);

// Довготривалий.

– Підходь, кому життя набридло, – сказав він, наставляючи кожний м'яз свого дужого тіла проти натовпу .. На хвилину встановилася рівновага. Але вона не могла бути стійкою (Г. Епік).

4. Здатний витримати зовнішній вплив, протидіяти чомусь.

Дійовими шляхами одержання стійких сортів [культурних рослин] вважається шлях селекційного відбору і шлях синтетичної селекції (з наук. літ.);

// до чого, проти чого. Здатний зберігатися, існувати в несприятливих умовах (при змінах температури і т. ін.); витривалий.

Всі віруси – стійкі до нагрівання і до хімічних речовин (з наук. літ.);

Пшениці повинні бути фізіологічно стійкі до посухи і суворих зим, мати високі хлібопекарські та технологічні якості (з наук. літ.);

Далекосхідні бджоли стійкі проти хвороб (з газ.);

// перен. Який не піддається сторонньому, перев. негативному, впливу (про людину).

Особистий приклад інструктора є важливою умовою ефективності морально-вольової підготовки .. Він сам є зразком морально стійкої людини (з наук.-попул. літ.).

5. перен. Який виявляв наполегливість, твердість, непохитність у намірах, поглядах, вчинках, діях і т. ін.; вірний своїм переконанням; незламний.

Він кликав їх бути стійкими і гордими, мужніми і невтомними (Ю. Бедзик);

// Який ведеться з наполегливістю, твердістю, непохитністю.

В стійкій і кровопролитній боротьбі наш народ розгромив усіх своїх ворогів (з газ.).

1) (здатний довго зберігатися) durable, lasting; persistent

стійка нікотинозалежність — nicotine addiction

2) хім., фіз. stable, fast

стійка фарба — fast colour

3) перен. stable, steady, firm, staunch; (непохитний) steadfast; stanch, sturdy, stalwart

стійкий характер — firm character

【形】

1) 坚强的, 刚毅的, 坚忍不拔的, 不可动摇的

Стійкий характер 刚毅的性格

3) 坚固的, 结实, 耐久的; 稳定的

Стійка рівновага 稳定平衡

Стійка фарба 耐久的颜料