МА́ВОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до ма́вка.
А серед ночі, в тихий час, Тут мавочки гуляють у таночку (Л. Глібов);
Вона чує навіть, як вони кличуть її до себе. – Гандзю, куку! Гандзю, куку! Але як же вони близько! Ось тут-таки за окопом, аякже! Любі мавочки, вони, певно, прийшли за мною сюди! (І. Франко);
* Образно. Була дівчина удегейка, красуня, мавочка. І любила одного чужинця (І. Багряний).
-и, ж.
Зменш.-пестл. до мавка.