Значение слова "СТРУГАТИ" найдено в 19 источниках

СТРУГАТИ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

СТРУГА́ТИ, стружу́, стру́жеш і струга́ю, струга́єш; наказ. сп. стружи́ і струга́й; недок.

1. що і без дод. Знімати стружку з поверхні дерева, металу і т. ін. яким-небудь різальним інструментом.

Ой йде милий дорогою та й паличку струже, Ой як же я, мій миленький, люблю тебе дуже (з народної пісні);

Він .. часом цілий день сидів коло парубків, дивився як один рубав дрова, другий стругав стругом (І. Нечуй-Левицький);

Він стругав фуганком дошку (Л. Юхвід);

* Образно. [Катерина:] Що ж Тиміш красень-хлопець, показний... [Морж:] Сучкуватий, стругати багато треба... (О. Корнійчук);

// Виготовляти що-небудь, обробляючи дерево, метал і т. ін. різальним інструментом.

Загада [князь] човни стругати. Нароблять човнів (Панас Мирний);

Дід Іван майстрував помацки – стругав ложку (Ю. Яновський);

Антон знайшов сокиру і біля порога примостився стругати дерев'яні кілочки (С. Чорнобривець).

2. що і без дод. Нарізати тонкими вузькими пластинками.

М'ясо замерзло, і він стругав його ножем, наче дерево (М. Трублаїні);

// Робити гострим кінець чого-небудь.

Ад'ютант стругав олівець, готуючись вести протокол (П. Панч);

// Знімаючи верхній шар з чого-небудь, робити його рівним, гладеньким.

– Мати струже [припічок] та знову маже (А. Головко);

// Зрізати, знімати що-небудь.

Невольники кинулись стругати дерен (І. Нечуй-Левицький);

До храмового свята готувалися в кожній хаті – жінки кінчали мастити около, діти підмітали стежки, стругали спориш у дворах (П. Панч);

// Розробляти вугільні пласти.

Струг стругав, вугілля з лави текло, як ріка (Ю. Яновський).

3. перен. Віяти з великою силою (про вітер, завірюху і т. ін.).

Завірюха в полі струже. Військо замерза (П. Грабовський);

Ще жодної краплини не впало на землю, бо поперед важкої низької хмари стругав неймовірної сили струмінь вітру, знявши до самої хмари жовту завісу пилюки (Ю. Збанацький).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

стружу, стружеш і стругаю, стругаєш; наказ. сп. стружи і стругай; недок.

1) перех. і без додатка. Знімати стружку з поверхні дерева, металу і т. ін. яким-небудь різальним інструментом. || Виготовляти що-небудь, обробляючи дерево, метал і т. ін. різальним інструментом.

2) перех. і без додатка. Нарізати тонкими вузькими пластинками. || Робити гострим кінець чого-небудь. || Знімаючи верхній шар з чого-небудь, робити його рівним, гладеньким. || Зрізати, знімати що-небудь. || Розробляти вугільні пласти.

3) неперех., перен. Віяти з великою силою (про вітер, завірюху і т. ін.).

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

стружу, стружеш і стругаю, стругаєш; наказ. сп. стружи і стругай; недок. 1》 перех. і без додатка. Знімати стружку з поверхні дерева, металу і т. ін. яким-небудь різальним інструментом.
|| Виготовляти що-небудь, обробляючи дерево, метал і т. ін. різальним інструментом.
2》 перех. і без додатка. Нарізати тонкими вузькими пластинками.
|| Робити гострим кінець чого-небудь.
|| Знімаючи верхній шар з чого-небудь, робити його рівним, гладеньким.
|| Зрізати, знімати що-небудь.
|| Розробляти вугільні пласти.
3》 неперех. , перен. Віяти з великою силою (про вітер, завірюху і т. ін.).

найдено в "Лексиконі львівському"

струга́ти :◊ струга́ти вар'я́та удавати такого, який нічого не розуміє, не знає; удавати дурника (ст)|| = грати вар'ята ◊ струга́ти дерев'я́ні мечі вести безрезультатні розмови на політичні теми; політикувати (ст): Звільнили тих, що зуміли викрутитись. Це добровольці, які побачили, що військо – не жарти. Ми не жаліємо за ними. Або пий з нами, або йди до ста чортів. Пішли теж деякі політики. Тепер будуть у цивілю стругати дерев'яні мечі (Селепко) ◊ струга́ти ду́рня = струга́ти вар'я́та ◊ струга́ти пати́чки = струга́ти вар'я́та ◊ фу́ня струга́ти = струга́ти вар'я́та ◊ ю́ра струга́ти = струга́ти вар'я́та

найдено в "Словнику синонімів української мови"

СТРУГА́ТИ (знімати стружку з поверхні дерева рубанком), ВИСТРУ́ГУВАТИ, ОБСТРУ́ГУВАТИ, ГЕМБЛЮВА́ТИ (ГЕМБЕЛЮВА́ТИ) розм. — Док.: поструга́ти, ви́стругати, обструга́ти, ви́гемблювати. Тимко стояв біля верстата і рубанком завзято стругав дошку (О. Донченко); Електричний моторчик легко крутить млинок. І теслі не збивають рук, гемблюючи рубанками дошки (Ю. Мушкетик); Струже (майстер), гемблює, Шипом забива (Я. Щоголів).

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: стругавши, стругаючи

строгать

Деепричастная форма: строгав, строгая

найдено в "Словнику українського сленгу"

(-аю, -аєш) недок.,мол. Блювати. І я, хитаючись, повернувся до столика. - Стругав? Я кивнув. (В. Канюс, Сентиментальний блюз). ПСУМС, 67. ■ Від укр. літер. стругати за звуковою подібністю до ригати.

найдено в "Словнику синонімів Караванського"

вистругувати, обстругувати; (дерево) д! ТЕСАТИ; (сир) нарізувати; (олівець) гострити; (дерен) зрізувати; (буряки) скребти, скромадити; (- дужий вітер) Ф. віяти; (танець) Ф. танцювати.

найдено в "Українсько-російському словнику"

несов. - стругати, сов. - стругнути; (стружу, стружеш и стругаю, стругаєш) строгать, строгнуть, стругать, стругнуть; несов. чинить, очинять (оттачивать карандаш, грифель и т.п.)

найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Струга́ти, стружу́, стру́жеш, -же, -жуть і струга́ю, -га́єш, -га́є

найдено в "Сербско-русском словаре"

1) точи́ть, обта́чивать на тока́рном станке́ 2) строга́ть, скобли́ть 3) пили́ть, распи́ливать 4) храпе́ть

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【未】 刨, 用刨子刨平

найдено в "Словнику синонімів Вусика"

див. різати

найдено в "Українсько-англійському словнику"

To plane, to shave, to shape

найдено в "Орфографічному словнику української мови"

струга́ти дієслово недоконаного виду