НЕЗНА́ЮЧИЙ, а, е.
Який не має достатніх знань, досвіду у чому-небудь; необізнаний.
І гнали їх до ріки Олега, і скінчилася битва. А на другий день, коли через незнаючих проводарів вони, Данилові війська, блудили, двох вармів убито було, а третього живого руками взяли (з наук.-попул. літ.);
// у знач. ім. незна́ючий, чого, ч.; незна́юча, чої, ж.
[Передерій:] Та що вам клопіт [вести діло Перепаді]? То клопіт нетямучому та незнаючому, а вам... (Панас Мирний).
НЕОБІ́ЗНАНИЙ з чим і без додатка (який не знає чого-небудь, не розбирається в чомусь), НЕЗНАЙО́МИЙ з чим, НЕКОМПЕТЕ́НТНИЙ у чому і без додатка; НЕЗНА́ЮЧИЙ без додатка, рідше (який не має достатніх знань, досвіду в чому-небудь); НЕПОСВЯ́ЧЕНИЙ, НЕВТАЄМНИ́ЧЕНИЙ (у що і без додатка — який не знає чогось складного, таємничого, відомого іншим); НЕПОІНФОРМО́ВАНИЙ про що і без додатка (який не має відомостей про що-небудь). Його цікавило життя козацького табору, і він побрів понад берегом, до всього придивляючись очима необізнаного новака (С. Добровольський); Бути незнайомим з місцевими звичаями; (Берест:) Лідо, що це значить?! (Ліда:) Зараз досить одного зауваження людини некомпетентної в цій справі, — ..і все летить.. Так працювати не можна (О. Корнійчук); Щодня в операційних залах.. вони робили операції, в можливість яких звичайній непосвяченій людині важко й повірити (Ю. Смолич). — Пор. недосві́дчений.
-а, -е.
Який не має достатніх знань, досвіду в чому-небудь. || у знач. ім. незнаючий, -чого, ч.; незнаюча, -чої, ж. Людина, яка не має достатніх знань, досвіду в чому-небудь.
[neznajuczyj]
прикм.
nieznający
Нетямучий, необізнаний, див. невіжа, профан
див. неосвічений
Uvidende, intetanende
Uninformed, ignorant
Ovetande, aningslös
Необізнаний
Uvitende