САМОВТІ́ШНИЙ

САМОВТІ́ШНИЙ, а, е. 1. Який виражає почуття і стан задоволення самим собою. 2. Який втішає, заспокоює самого себе. Самовтішне міркування. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 32.