АНІГІЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., фіз.
Один із видів перетворення елементарних частинок, який відбувається при зіткненні частинки з її античастинкою.
При анігіляції частинка та античастинка зникають, перетворюючись на інші частинки, число і сорт яких визначаються законами збереження. Наприклад, при малих енергіях зіткнення в процесі анігіляції пари електрон–позитрон виникають фотони, а при анігіляції пари нуклон–антинуклон – в основному пі-мезони (з наук.-попул. літ.).
-ї, ж.
Взаємодія елементарних частинок і античастинок, внаслідок якої вони перетворюються на інші частинки.
[anihil'acja]
ж.
anihilacja
фіз.
annihilation
Винища, знища, вигуба, вибава
Annihilation
Annihilering
Annihilation