ОПА́ЛЬНИК, а, ч., рідко.
Той, хто зазнав опали.
Чим нижче падав в очах [білогвардійських] військ Денікін, тим вище підносився він, Врангель, в своєму ореолі вигнанця .. Зоря опальника швидко сходила над Цареградом (О. Гончар).
-а, ч., рідко.
Той, хто зазнав опали.