ДІАЛЕКТИ́ЧНИЙ

ДІАЛЕКТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Заснований на законах діалектики. Підкреслюючи діалектичний характер процесів природи і їх пізнання, Ленін писав, що сучасна фізика «народжує діалектичний матеріалізм» (Наука.., 4, 1958, 2). ∆ Діалекти́чний матеріалі́зм — філософія марксизму-ленінізму, що органічно поєднує матеріалістичне вирішення основного питання філософії з діалектикою; наука про найбільш загальні закони буття, розвитку явищ об’єктивної дійсності і процесу пізнання; науковий світогляд і революційний метод пізнання і перетворення дійсності. Діалектичний матеріалізм як єдина справді наукова філософія спирається на успіхи всієї сучасної науки (Ком. Укр., З, 1962, 60). 2. Стос. до діалектики (у 2 знач.). Необхідно явища культури і журналістики вивчати у всій їх.. конкретності, в діалектичній складності (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 21). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 294.