БУРОВИ́К, а́, ч.
Фахівець із буріння.
Буровики Прикарпаття навчилися бурити свердловини різного призначення, до малих та великих глибин, проходити гірські породи з нормальними чи аномально високими або аномально низькими пластовими тисками, за підвищених або дуже високих пластових температур (із журн.).
Периодические издания:
• Вышка (Баку), 1931-32
Источники:
• Масанов И.Ф. Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных деятелей: В 4 т. — Т. 1. — М., 1956. — С. 174;
• «За нефтяную пятилетку» 1932, № 19, 5 (Источник Масанова)
м.
derrista m, pontista m
perforador m, horadador m
-а, ч.
Фахівець з буріння.
Boring (drilling) technician