АГАРЯНСЬКИЙ

АГАРЯ́НСЬКИЙ, а, е, заст.

Прикм. до агаря́ни.

Сироти Степана молодого Синє море не втопило, А в турецьку землю, агарянську, Без весел і кормиг прибило (Т. Шевченко);

Лилася мова чиста й звучна, зовсім не схожа на ту мішанину з слів грецьких, латинських, агарянських, вірменських, слов'янських, яка побутувала серед ромеїв під пишною назвою “грецької” (П. Загребельний).

Агаря́нський, -ка, -ке