Значение слова "УЧИНОК" найдено в 20 источниках

УЧИНОК

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

УЧИ́НОК (ВЧИ́НОК), нку, ч.

Окрема дія кого-небудь, те, що здійснене, учинене кимсь.

Серце її чуло.., що Септар не має за собою вини, не заробив презирства за свої вчинки (М. Коцюбинський);

Чомусь він мені подобався .. Чомусь завжди мені здавалось:“От людина, здатна до благородних учинків” (Г. Хоткевич);

Мручко стрепенувся, ніби його хтось на лихому вчинку застукав (Б. Лепкий);

Бульба почав бити й шпурляти горшки і пляшки. Бідна мати, звикши вже до таких вчинків свого чоловіка, сумно дивилася, сидячи на лавці (О. Довженко);

Ясногорська, захоплена його мужнім вчинком, кладе йому руку на плече, усміхаючись, зазирає, вражена, в очі: “Так ось який ти, Маковею!.. Ти, виходить, герой!” (О. Гончар);

Євпраксія .. вірила, що пригадається колись йому ще й негідний учинок (П. Загребельний);

Його святотатний вчинок одкрився, він не одпирався й не просив помилувати (Ю. Мушкетик);

Вершник, не відповідаючи, зліз з коня, дужою рукою легко відсторонив Тимка від биків і розвернув підводу назад. Його вчинок був такий несподіваний і наглий, що всі були приголомшені (Григорій Тютюнник).


найдено в "Словнику синонімів української мови"

УЧИ́НОК (ВЧИ́НОК) (те, що вчинене, здійснене ким-небудь), ДІ́Я, АКТ, КРОК перев. з означ., ДІЯ́ННЯ мн., А́КЦІЯ книжн.; ПО́ДВИГ (героїчний, самовідданий вчинок, здійснюваний у важких небезпечних умовах). Вершник.. зліз з коня, дужою рукою легко відсторонив Тимка від биків і розвернув підводу назад. Його вчинок був такий несподіваний і наглий, що всі були приголомшені (Григорій Тютюнник); Юнак — чистий думками і непорочний діями (О. Гончар); Терористичний акт; Нарешті він раз зважився на рішучий крок (І. Франко); Наш знайомий,.. прочитавши про Хапунцеві діяння, сумно похитав головою (Остап Вишня); Тремтіння руки з булавою наштовхнуло його на крайню, ризиковану акцію (І. Ле); На подвиг декабристів безстрашним словом озвався в своєму посланні в Сибір Пушкін (М. Рильський).


найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

учи́нок

[ўчинок]

= вчинок

-нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

(вчинок), -нку, ч.

Окрема дія кого-небудь; те, що здійснене, учинене кимсь.



найдено в "Українсько-польському словнику"

[uczynok]

ч.

uczynek


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. чол. роду


найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
(вчинок), -нку, ч. Окрема дія кого-небудь; те, що здійснене, учинене кимсь.

найдено в "Орфоэпическом словаре украинского языка"
{ўчи́нок} = вчинок -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нкіў.
найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Учи́нок, -нку; учи́нки, -нків


найдено в "Українсько-російському словнику"
= вчинок поступок, действие, книжн. деяние
найдено в "Українсько-шведському словнику"

Dåd, gärning, handling


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
учи́нок іменник чоловічого роду
T: 82