Значение слова "САЛЮТУВАТИ" найдено в 17 источниках

САЛЮТУВАТИ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

САЛЮТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.

Урочисто вшановувати кого-, що-небудь рушничними або артилерійськими залпами, ракетами, спуском і підняттям прапора і т. ін.

Січові старшини спорядили пишний почет назустріч імператорському послові, салютували з гаківниць на честь його прибуття (Іван Ле);

Ставши в бухті проти Соколиного виселку, корабель салютував гарматними пострілами (М. Трублаїні);

– Струнко, орли і гвардія! – кричить товариш Швед і салютує, як уміє, шаблею (Ю. Яновський);

// рідко. Приклавши руку до головного убору, вітати когось по-військовому.

По хвилі підійшов до нас офіцер, його знайомий, проговорив до нього кілька слів, салютував і пішов (І. Франко).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ВІТА́ТИ (говорити або писати приємні слова комусь з нагоди дня народження, ювілею, свята, приємної події; слати привіт), ПОЗДОРОВЛЯ́ТИ, УКЛОНЯ́ТИСЯ (ВКЛОНЯ́ТИСЯ), ЗДОРО́ВИТИ розм., ГРАТУЛЮВА́ТИ кому, зах., ВІНШУВА́ТИ (перев. урочисто); САЛЮТУВА́ТИ (урочисто — пострілами). — Док.: привіта́ти, повіта́ти розм. поздоро́вити, уклони́тися (вклони́тися), повіншува́ти. — Ти прийнятий (в інститут)! З чим тебе й вітаю (О. Гончар); Кожний господар поздоровляв молодих (І. Нечуй-Левицький); Семен повітав війта так ласкаво, що трохи по руках не цілував (Л. Мартович); Прохає він своїх товаришів, як будуть повертати у край рідний, уклонитися від нього отцю-неньці й вірній дружині... (М. Коцюбинський); — Здоровлю тебе з святом, Миколо Максимів... — тихо говорить дівчина (В. Бабляк); — Пане директоре! Я зложив іспит! — зачав Іванський радісним голосом. — А! Гратулюю вам! — промовив Дорко також радісним голосом (О. Маковей); Віншують гості, подарунки виймають (Леся Українка).

найдено в "Словнику з творів Івана Франка"

Віддавати честь, прикладаючи руку до шапки [III]

— Салютувати у Франка, як взагалі в галицьких говірках, значить «взяти під козирок». З пояснення: «Віддавати честь, прикладаючи руку до шапки» (490) цей виключно військовий спосіб віддавання честі не виникає з належною повнотою. В основі слова «салютувати» лежить польське salutować з німецького salutieren. [MО,III]

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ую, -уєш, недок. і док.

Урочисто вшановувати кого-, що-небудь рушничними або артилерійськими залпами, ракетами, спуском і підняттям прапора і т. ін. || рідко. Приклавши руку до головного убору, вітати когось по-військовому.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

парновид. дієсл. (що робити?, що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: салютувавши, салютуючи

салютовать

Деепричастная форма: салютовав, салютуя

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-ую, -уєш, недок. і док. Урочисто вшановувати кого-, що-небудь рушничними або артилерійськими залпами, ракетами, спуском і підняттям прапора і т. ін.
|| рідко. Приклавши руку до головного убору, вітати когось по-військовому.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

To salute

салютувати гвинтівкою — to present arms

салютувати прапором — мор. to dip the ensign

найдено в "Українсько-польському словнику"

[sal'utuwaty]

дієсл.

salutować військ.

найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

Віддавати, віддати, чолом, вітати, звітати, повітати, привітати, увітати

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【未】 鸣礼炮; 致敬