ПРОМО́ВЧАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до промо́вчати;
// промо́вчано, безос. пред.
В протоколі не промовчано навіть, що секції [розтин] доконали ті самі три лікарі, що за життя лічили його (І. Франко).
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до промовчати. || промовчано, безос. присудк. сл.