Значение слова "МУСИТИ" найдено в 17 источниках

МУСИТИ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

МУ́СИТИ, му́шу, му́сиш, недок., з інфін.

1. Уживається як член складеного присудка у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити щось, мати якусь властивість або якість і т. ін.).

Один [посланець] мусив дійти, бо не було би цілої тієї історії. А може, Мазепа переловив їх доноси (Б. Лепкий);

– Тепер така пора, що людина мусить людині помагати (І. Франко);

– Я уявляю собі морську школу на високому березі. З усіх вікон школи мусить синіти море (Ю. Яновський);

// Діяти всупереч бажанню, залежно від обставин; бути змушеним.

Буває щастя скрізь поганцям, А добрий мусить пропадать (І. Котляревський);

Прибій .. заливав прибережну дорогу і підбирався до мішків з сіллю. Татари мусили відступити назад, щоб не замочити капців (М. Коцюбинський);

Настануть жнива, загадає хазяїн, і мусиш іти, а своє, як знаєш, хоч і вночі збирай (І. Цюпа).

2. діал. Могти.

Полюбила козаченька, не мушу забути (Сл. Б. Грінченка).

(1) Му́сить бу́ти, у знач. вставн. сл. – напевне.

Іде шляхом молодиця, Мусить бути, з прощі (Т. Шевченко).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ПОВИ́НЕН (ПОВИ́ННИЙ) присудк. сл. (має своїм обов'язком робити щось, мати якусь якість, властивість), МА́Є, МУ́СИТЬ, ЗОБОВ'Я́ЗАНИЙ, ОБОВ'Я́ЗАНИЙ заст. (при вираженні необхідності через певні обставини робити щось, бути якимсь). Що винен, оддати повинен (прислів'я); — Зараз ти ростеш, все в тобі грає, але в твоєму підлітковому віці людина вже повинна і замислюватись над собою, над своїми вчинками (О. Гончар); Батько Юпітер втишає їх клопіт: "Нове покоління Має постать на землі, не подібне до давніх злочинців" (переклад М. Зерова); — Бідняк мусить восени продавати свій хліб на податі та борги по сорок-п'ятдесят копійок (М. Стельмах); — Якщо ти чесна людина, то скажи — ти її любиш? — Я не зобов'язаний говорити будь-кому про свої почуття, — мовив я (Є. Гуцало); Як якому робітникові при роботі лучиться нещастя: смерть, каліцтво чи що, то щоби власник обов'язаний був платити за шпиталь і ліки (І. Франко).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

мушу, мусиш, недок., з інфін.

1) Уживається як член складеного присудка у знач.: повинен, повинна, повинне, повинні (робити щось, мати якусь властивість або якість і т. ін.). || Діяти всупереч бажанню, залежно від обставин; бути змушеним.

••

Мусить бути у знач. вставн. сл. — напевне.

2) діал. Могти.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

1) (бути повинним) to be obliged (compelled); to have to, to be to, must

він мусить бути там — he is to be there

він мусив би зробити це — he ought to have done (to do) it

він мусить бути зараз тут — he is due here almost at once

я мушу йти — I must go, I have to go

він мусить бути нам вдячним — he owes us gratitude

2) (бути змушеним) to be forced to

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

мушу, мусиш, недок. , з інфін. 1》 Уживається як член складеного присудка у знач. : повинен, повинна, повинне, повинні (робити щось, мати якусь властивість або якість і т. ін.).
|| Діяти всупереч бажанню, залежно від обставин; бути змушеним.
Мусить бути у знач. вставн. сл. — напевне.
2》 діал. Могти.

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【未】 应该, 必须; 不得不, 只好, 只有

Ти мусиш закінчити цю роботу 你应该结束这件工作

◇ Мусити бути 口大概, 大约, 想必

найдено в "Українсько-польському словнику"

[musyty]

дієсл.

musieć

я мушу — muszę

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

му́сити

[муси^ети^е]