КРИМІНА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. юр. Те саме, що ка́рний 1–3.
За кілька хвилин коло автомобіля зібрався цілий натовп, немов допіру тут стався якийсь кримінальний злочин (Б. Антоненко-Давидович);
Він .. підкрадається в темряві, користуючись цілком кримінальними методами (Ю. Андрухович);
Політичні в'язні були цілком безправні, навіть порівняно з кримінальними злочинцями (М. Андрусяк);
Граф .. підлягав кримінальній відповідальності за продаж наркотиків (М. Дашкієв);
Сотник знав кримінальні закони Речі Посполитої, якими керувалися і воєводства на Україні (Іван Ле).
2. Такий, у якому описуються карні злочини та їх розслідування (про художній твір).
Модні .. кримінальні романи .. зацікавили його (І. Франко);
Хлопці, які недавно їздили до Англії, привезли цілу купу кримінальних романів (В. Собко);
У романі [І. Багряного “Сад Гетсиманський”] дві лінії сюжетного розвитку. Перша .. має характер кримінальної новели: Андрія Чумака заарештовують, бо хтось на нього доніс (О. Шугай).
ДЕТЕКТИ́ВНИЙ (пов'язаний з розкриттям злочину), КРИМІНА́ЛЬНИЙ. Пінкертон заснував найбільше у світі детективне бюро, яке виконувало найрізноманітніші доручення своїх клієнтів (з журналу); Кримінальний сюжет.
ЗЛОЧИ́ННИЙ (який є злочином, містить у собі злочин), ЗЛОЧИ́ННИЦЬКИЙ, ЗЛОДІ́ЙСЬКИЙ, КА́РНИЙ юр., КРИМІНА́ЛЬНИЙ юр. (пов'язаний із замахом на життя та майно). Були в мене свідки, що злочинного не робив я нічого. Оправдав мене суд (А. Тесленко); Такі злодійські набіги.. частенько лучались (О. Стороженко); Карний злочин; Кримінальна справа.
КА́РНИЙ (який учинив злочин проти життя та майна; який становить замах на когось, щось; пов'язаний з розслідуванням і покаранням таких злочинів), КРИМІНА́ЛЬНИЙ, ГОРЛОВИ́Й діал. Карний злочинець; Карний злочин; Карний суд; Кримінальна справа; Кримінальні закони.
КРИМІНАЛЬНИЙ – КАРНИЙ
У більшості значень ці слова вживаються паралельно: кримінальний (карний) злочин, кримінальна (карна) відповідальність. Однак у юридичній практиці перевагу надають слову кримінальний: кримінальний кодекс, кримінальне право, кримінальне слідство, кримінальна справа. Тільки кримінальний уживається, коли йдеться про художній твір: кримінальний роман, кримінальна новела. Слово карний вживається також у значенні "каральний": карний загін, карна експедиція, карний меч.
Criminal
кримінальний авторитет — person influential with criminal circles
кримінальний злочин — criminal offence
кримінальна структура — criminal group
¤ кримінальна структура -- криминальная структура
[kryminal'nyj]
прикм.
1) kryminalny
2) karny
кримінальне право — prawo karne
-а, -е.
1) юр. Те саме, що карний 1-3).
2) Такий, у якому описуються карні злочини та їх розслідування (про художній твір). Кримінальне чтиво.
криміна́льний
[крием'інал'нией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
【形】 刑事的, 犯罪的
Кримінальний злочин 刑事犯罪
Кримінальний вчинок: вчинок, за який карають в'язницею [V]
Криміна́льний, -на, -не
Forbrytersk, kriminal
Карний, злочинний
Kriminell
Kriminal