ВУСА́НЬ (чоловік з вусами); ПРУДИ́ВУС (ПРУДИ́УС) розм. (з довгими пишними вусами); КРУТИ́ВУС розм. (з хвацько закрученими вусами); ВУСА́Ч рідше. Поруч з Славиком сидить її, Мар'янин батько — круглоголовий кремезний вусань (О. Гончар); — Що за баляндрасник отсей прудиус! — каже, сміючись, Сомко (П. Куліш); (Горпина:) Може, на мене задивиться який кожум'яцький прудивус (І. Нечуй-Левицький); Залишив свою мовчазність і сивий суворий вусач (Я. Баш).
ПРУДИУ́С див. пруди́вус.
ПРУДИ́УС див. пруди́вус.
див. прудивус.
Пруди́ус і прути́вус, -са; -си, -сів