АКАДЕМІ́СТ, а, ч., заст.
1. Студент академії (військової, медичної, художньої і т. ін.).
[Швець:] А вгадайте, хто найрозумніший у Києві: чи семінарист, чи академіст (І. Нечуй-Левицький);
Раніше, за старих часів, на його місці стояв би благочинний, академіст, що осягнув у духовній академії вищі богословські науки й міг би дати гідну відповідь на всі диявольські питання, перед якими почував себе безсилим отець Йосип (Б. Антоненко-Давидович);
Одягнений [чоловік] з претензією, але й недбало трохи, як одягаються художники-академісти (Василь Шевчук).
2. Прихильник, послідовник академізму.
Він був ученим-академістом, його лекції вражали надзвичайною ерудицією і викликали захоплення (з наук. літ.);
У скандинавській літературі до строгих класиків-академістів належить поетеса А. Ленгрен, а також талановитий поет Ф. Францен (з навч. літ.);
Відвідав Італію, де вивчав твори Рафаеля, болонських живописців-академістів, античну скульптуру (із журн.).
-а, ч., заст.
1) Студент академії (військової, медичної, художньої і т. ін.).
2) Прихильник академізму (у 2 знач.).
Академі́ст, -та; -мі́сти, -тів