АЕРОНАВІГА́ТОР, а, ч.
1. Фахівець із аеронавігації.
Аеронавігатор інформаційного відділу Центру аеронавігаційного забезпечення.
2. Штурман літака.
Навігація здійснювалася засобами, які знаходилися на літаку, за наявності якого-небудь зв’язку з землею. Наскільки це було надійно, можна переконатися на прикладі одного польоту, в якому я був пілотом, а аеронавігатором Іван Тимофійович Спірін (з мемуарної літ.);
У складі екіпажу повинні бути два льотчики-спостерігачі: аеронавігатор прокладає маршрут, фіксує положення і площу ділянок, спостерігач проводить оцінку стану лісів (з мови документів).
-а, ч.
Фахівець з аеронавігації.