ЛИС, а, ч.
1. Хижий ссавець родини собачих з цінним рудим або сріблястим хутром і з довгим пухнастим хвостом.
Старого лиса тяжко зловити (Номис);
Дуж підглядав далі оленячі пійла, травив лисів та бив з маленької пращі лісові кури, що падали з висот на лісову в'янь як живі пригорщі землі (К. Гриневичева);
Невже впійманий у капкан лис сам собі одгриз защекнуту залізом лапу?.. (Б. Антоненко-Давидович);
Лис кинувся за джмелем (М. Вінграновський);
* У порівн. У вічі – як лис, а поза очі – як біс (прислів'я);
// Самець лисиці.
Слiпа мертвими шибами лише покинута садиба бiля цвинтаря, в якiй шастають лиси з лисицями (В. Яворівський).
2. Хутро цієї тварини.
Шуби – це вже одяг пізнішого походження і шиються з лиса або з якогось іншого, дорожчого хутра (з наук.-попул. літ.).
3. перен. Про хитру, лукаву людину.
Підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому [Ісусові Христу]: Вийди собі, і піди звідси, хоче бо Ірод убити Тебе. А Він відказав їм: Ідіть і скажіть тому лисові: Ось демонів Я виганяю, і чиню вздоровлення, сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Хан боявся й з Криму вийти до трави, однак тепер стояв за мене твердо, бо вже не було хитрого лиса Оссолінського, який зумів задурити голову Іслам-Гіреєві і одірвати його від мене під Зборовом (П. Загребельний);
* У порівн. – Нiмець хитрий, як лис: буцiм здався, а насправдi... (Р. Андріяшик).
Ли́сом [лиси́цею] підши́тий див. підши́тий.
△ (1) Поля́рний лис – те саме, що песе́ць.
Кроків за сто від них з води показалася голова полярного лиса (М. Трублаїні).
◇ Ви́тися (звива́тися, крути́тися, викру́чуватися і т. ін.) в'юно́м (ли́сом) див. ви́тися;
(2) Стари́й лис :
а) (жарт.) бувала, досвідчена людина.
Генрі бере дочитувати мої мемуари, а я, хитрий старий лис, виходжу на балкон (Ю. Яновський);
– У вас, молодий чоловіче, мудрість мужа, а хитрість змія-іскусителя [спокусника]. Мене [декана], старого лиса, кругом пальця обкрутити (П. Колесник);
б) (зневажл.) лукава, нещира, хитра і т. ін. людина.
Юнона, козир-молодиця, Юпітеру не піддалась, Бо знала, що стара лисиця На всякі штуки удалась (І. Котляревський);
– Стара лисиця той Турковський! А я? де мої очі були?! (Леся Українка);
Завідуючий був старий лис, з медом на устах (С. Васильченко);
В серці її все аж кипіло від гніву. В таку мить цей старий лис .. тікає від роботи (В. Собко);
в) літній чоловік, який залицяється до дівчат, молодих жінок; спокусник.
[Гнат:] Дурив тебе, старий лис! Ой, та я йому ноги поламаю, аби знав, як лисим чолом перед молодими дівчатами світити (І. Франко).
ЛИС (хижий ссавець родини собачих з цінним хутром і довгим пухнастим хвостом; хитра людина), ЛИСИ́ЦЯ. І хитрого лиса можна зловити (прислів'я); Він мріяв здобути собі в горах орля, вимуштрувати його для полювання і протягом зими здобути багато лисиць (З. Тулуб).
ХИ́ТРИЙ ім. (людина, яка для досягнення чогось діє непрямими, нерідко обманними шляхами), ЛУКА́ВИЙ, КРУТІ́Й, КРУТЬКО́ розм., ВИ́КРУТЕНЬ, ХИТРУ́Н розм., ХИТРЮ́ГА підсил. розм., ЛУКА́ВЕЦЬ розм., ШЕ́ЛЬМА розм., КРУТИ́ХВІСТ розм., ЛИС розм., ЛИСИ́ЦЯ розм., ХИТРЯ́К розм., ХИ́ТРИК розм., ПРОНО́ЗА розм., ПРОЛА́ЗА розм., ПРОДУВНА́ БЕ́СТІЯ розм., ШТУ́КА розм., ШТУ́ЧКА розм. Хитрого од лукавого не відрізниш (прислів'я); Трохим — сам крутій, перед судцями ніякісінького бою не матиме, а ще сам їм наговорить два мішки гречаної вовни (А. Кримський); — Чого ж він викрутень? — зойкнула Василина.. — Це ти його завтра сама запитай. Він, перелесник, забив тобі солодкою підмовою-облудою баки, а ти й повірила (М. Стельмах); Дядько Федір належав до хитрунів, а таких у селі не люблять. Він ніколи не казав вам у очі того, що думає про вас, навпаки, хвалив кожного, аж синів (П. Загребельний); — Я пожартувала, татку, — перебиває мене хитрюга-донька (Ю. Яновський); Лукавець оцей татаркуватий Савка (О. Гончар); — Ще й питає! А яка б же шельма, опріч Кирила Тура, пробралась до тебе через три сторожі? (П. Куліш); — Кажеш, перенесли засідання на завтра. Та не буде його. Зірвуть. О, Гудзій — це хитрий лис! (А. Головко); Юнона, козир-молодиця, Юпітеру не піддалась, Бо знала, що стара лисиця на всякі штуки удалась (І. Котляревський); Ну, й хитрик з тебе! (Словник Б. Грінченка); Він показав себе ще в студентські роки: користався репутацією хитрої пронози (О. Бойченко); Там (у школі) прониру якого, ябеду осміють і оглузують, часом виб'ють гуртом (Панас Мирний); (Харько:) Завжди ти вдавала з себе неповинну, але я переконався, що ти продувна бестія (М. Кропивницький); — Потім ще не таке він одчубучить. Роман — то штука (М. Стельмах). — Пор. 1. пройди́світ.
З лисами і сам лисом станеш.
Між хитрими і сам хитрощів навчишся.
Лиса лиш димом з нори викуриш.
Способом все зробиться.
Лис і поліниться, а натура в нього не зміниться.
Він свої вдачі ніколи не змінить.
Лис може стратити зуби, але не апетит.
Він хоч і постаріється, та незмінним лишиться.
Лис не грається коло своєї нори.
Не дасть себе вислідити.
Лис став монахом не на те, аби гріхи спокутувати, але щоб нові зробити.
Не для поправи кається, але щоб ошукати єще раз.
Лисом підшитий, а псом підбитий.
Про хитрого та облесного чоловіка. Лис—хитрий, а собака—облесна.
Старого лиса не вибавиш з ліса.
Він безпечного місця не лишить, щоб його зловили.
У вічі як лис, а поза очі, як біс.
У вічі підхліб'юється, а поза очі обчернює й душу взявби.
Хитрий, як лис.
Не дасть себе ошукати.
Замахнув на лисицю, а вовка вдарив.
Хотів зробити одне, а вийшло інше.
Стара лисиця від собак захиститься.
Старий і хитрий чоловік вирятує себе з біди.
Стара лисиця писком риє, а хвостом слід замітає.
Старий хитрун робить зло і вміє приховати свою вину.
Як здохне лис, то курник не плаче.
Смерть лихої людини не викликає великого жалю.
Лис затравлен был ещё на заре.
И я обеспечил себе на весь рейс чай в каюте в любое время дня и ночи — хитрый я лис и психолог.
Толковый словарь русского языка Дмитриева.Д. В. Дмитриев.2003.