ГЛЕЙ

ГЛЕЙ, оглеенный горизонт, часть почвенного профиля, характеризующаяся зелёной, голубой, сизой или неоднородной сизо-ржавой окраской, бесструктурностью и низкой порозностью. Образуется в результате оглеения почв - сложного комплекса процессов, преимущественно микробиологич. и биохимич. природы, включающего: восстановление минеральных и органич. веществ с образованием легкоподвижных форм закиси железа, марганца, алюминия и др. элементов, накапливающихся в почве; трансформацию гуминовых кислот в фульво-кислоты; подкисление реакции почвы с вхождением в поглощающий комплекс двухвалентного железа, водорода, алюминия; разрушение минералов - алюмосиликатов с новообразованием глинных минералов, содержащих двухвалентное железо, и ряд др. явлений. Развивается в различных заболоченных и болотных почвах в горизонтах с затруднённым доступом или без доступа кислорода (под влиянием грунтовых или поверхностных вод). Г. оказывает вредное воздействие на подавляющее большинство диких и культурных растений. Мелиорация огле-енных почв в первую очередь включает их осушение - снижение уровня грунтовых вод и сброс избыточных поверхностных вод. Термин "глей" впервые введён в научную литературу русским учёным Г. H. Высоцким (1905) и стал в почвоведении международным.

В. M. Фридланд.

ГЛЕЙ, ю, ч.

1. Пластична глина (здебільшого гончарна) сизого, червоного та ін. кольорів.

Щодня підмазувала [Маланка] комин та підводила червоним глеєм припічок (М. Коцюбинський);

Вася з Сонею розказали, як пішли вони сьогодні на город і хотіли в яру накопати глею для глиняних м'ячів (О. Копиленко);

* У порівн. Чіпка покуштував галушку, – глевка, як глей (Панас Мирний).

2. Те саме, що мул¹.

І завелась на ставі ґеркотня, Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пір'я посіріло (Є. Гребінка);

І ось уже показалося дно річки – блакитний глей і жовтий пісок та латаття (О. Донченко);

Народжуються десь далеко звідси невеликі чисті джерела, а потім, пробившись крізь віковічні шари глини та глею, вириваються на білий світ і зливаються в ручаї (Б. Левін).

ГЛИ́НА (гірська порода, яка з водою утворює пластичну масу), СКУДЕ́ЛЬ заст.; ПОБІ́Л, ПОБІ́ЛКА (біла); МАСЛЯ́НКА (жирна біла); КАОЛІ́Н книжн., ГЛИ́НКА розм. (вогнетривка біла); ГЛЕЙ (пластична сірого, червоного або інших кольорів). Пісок, глина, невеличкі камінці зривалися з-під його ніг і котилися додолу (Панас Мирний); (Ярун:) Коли ж я взяв кількох будівників, То почали скудель перевертати І вапною закидали мене! (І. Кочерга); Іграшки перед глазуруванням обливали побілом (з журналу); Лукія теж узялася до діла, і не фарби мішала для малювання посуду, не зелень, не червень, не побілку, а почала.. розстругувати мокру глину (О. Ільченко); — Захватіть із дому щітки, а може, в кого маслянка є, то й маслянки по грудці (А. Головко); Тут (на Україні) знаходяться багаті родовища каолінів (І. Цюпа); Погана земля мені трапилась, глей та пісок (О. Донченко).

ГЛЕЙ (загуслий сік фруктових дерев), КАМЕ́ДЬ книжн., КЛЕЙ розм. Ніхто, як він, не вміє здирати з вишень ґлей (В. Сосюра); Витікання камеді; Він ходив од вишні до вишні, здирав клей на тріщинах, по обрізаних сучках і їв (Є. Гуцало).

МУЛ (дуже подрібнена земля з дна рік, озер, морів), НАМУ́Л, ГЛЕЙ. У мулі є практично всі необхідні елементи, які поліпшують ґрунт (з газети); Жовтий намул по берегах трясеться, вгинається під ногами (О. Гончар); І ось уже показалося дно річки — блакитний глей і жовтий пісок та латаття (О. Донченко).