ПОПА́ДАТИ, аємо, аєте, док.
1. Упасти один за одним (про багатьох, багато чого-небудь).
– А ми втечемо. – А ми доженемо. – Зугарні! Заплутаєтесь у своїх полах та й попадаєте (Панас Мирний);
Патрокл Хвигуровський підняв ті монети, що попадали додолу (Б. Грінченко);
Щоглу звалило, й на дно, вже водою залите, Снасті попадали (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);
Раптом хтось крикнув: “Повітря!” – Деякі попадали на землю, деякі застрибали в окопи (Григорій Тютюнник);
* Образно. Вони [голубки] знялись з місця й полинули через озеро та й попадали десь в зелений садок (І. Нечуй-Левицький).
2. Загинути, здохнути один за одним (про багатьох тварин).
– Поки міг – позичав [сіно]. А тепер не можу, бо своя скотина попадає (М. Руденко).
(1) Попа́дати навко́лішки – те саме, що Упа́сти на колі́на (навко́лішки, ниць) (про багатьох) (див. упа́сти¹).
Побачили [Данько і Вутанька] нарешті облите сонцем золотоверхе місто на святих наддніпровських горах. Разом попадали серед шляху навколішки і, плачучи, молились на ті гори (О. Гончар).
ПОПАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОПА́СТИ, аду́, аде́ш, док.
1. у кого – що, кому. Кидаючи щось або стріляючи, досягати цілі; влучати.
Могутній “КВ” [танк] носився полем бою, мов чорна громовиця, влучно попадаючи у німецькі хрестаті танки (І. Цюпа);
На другий день Тихон до снідання ганявся з вилами за Грицьком, а слідом, цілячись попасти йому дрючком під ноги, бігала Грицькова жінка (П. Панч);
* Образно. Ти сама тямиш, як влучно ти попала мені в саму рану (Леся Українка);
// безос.
– В мінний склад попало, – сказав хтось жалібно (Григорій Тютюнник);
// по чому і без дод. Дотикатися до чого-небудь.
Він од злості махає рукою й попадає по храпу коня (В. Сосюра);
В ремінь був уплетений тонкий дріт; удар сього інструмента пробивав сардак, кожух, а як попадав по голому тілу, робив рвану рану (Г. Хоткевич);
Денис і Сергій деруться на прикладок сіна, ширяють палицями по кутках. Денис бере вила, штрикає попід стінами. – Як попаду – сам обізветься, – сміється він (Григорій Тютюнник);
// Падаючи, стікаючи, потрапляти куди-небудь, на когось.
[Настя (що влізла на козли і почала білити стелю):] Прошу всіх вийти. Не заважайте працювати. Або не ремствуйте, коли часом попаде крейдою (І. Кочерга);
Від диму на очі набігають сльози, одна краплина попадає у чарку (М. Стельмах);
// у що. Просовуючи, вставляючи, спрямовуючи, потрапляти у що-небудь.
Драбинястий віз, запряжений одною конякою, раз у раз підскакував і немилосердно трусив, не попадаючи в колію (М. Коцюбинський);
У темряві руки не попадали в рукава, гудзики не хотіли застібуватись (В. Собко);
Шура йшла, механічно намагаючись попадати ногами у вдавлені відбитки чиїхось ніг (О. Гончар);
Вона ніяк не могла попасти голкою в дірочку гудзика (А. Головко);
// Приводити що-небудь у відповідність до чогось.
Дмитро, невірно ступивши три кроки, попадає в ритм .. і вже впевнено веде за собою високу дівчину (М. Стельмах);
Лише той, кого Таня назвала Левицьким, стояв у куточку, замислений, і не пробував попасти в тон іншим (П. Панч);
// у сполуч. з інфін., перен., розм. Спромагатися виконати наперед намічену дію.
Не попав [Тимоха] ущипнути Настю, та замість неї ущипнув за коліно діда (О. Гончар);
// перен., розм. Натрапляти на якусь тему в розмові.
Ксьондз старався повернути бесіду на інше поле, .. але гуцули попали на своє болюче місце, як муха на садно, і не легко їх було звідти збити (Г. Хоткевич);
// тільки док., перен., розм. Відгадати що-небудь.
2. Опинятися в несприятливих обставинах, скрутному становищі.
Йому було відомо, що Салаші .. не раз попадав до в'язниці (О. Гончар);
Не думав не гадав, як у біду попав (прислів'я);
Попав ти, як турок під Скобєлева... Почекай, вони ще тебе за садочки спитають (М. Зарудний);
// Бути спійманим у пастку, сіті і т. ін. (про тварин).
Весною чижик молоденький, Такий співучий, проворненький, В садочку все собі скакав, Та якось у сільце й попав (Л. Глібов);
// Опинятися під дією, впливом кого-, чого-небудь.
Бив [Василь] тільки кулаками. Погано приходилося тому, хто попадав під той кулак (Г. Хоткевич);
Під вплив Драгоманова .. попав і Франко (М. Коцюбинський);
* Образно. Ноги [в панянок] взуті у невеличечкі ботики з високими та гострими закаблуками, – горе тому, хто попаде під таку ніжку! (Панас Мирний);
// Опинятися в числі тих, хто зазнає на собі дію якого-небудь заходу.
Сіробаба попав .. під скорочення, перекваліфікувався і тепер возить [літаком] пошту в радгосп (О. Гончар);
– Попав, Мар'яночко, під амністію, от і прибув до тебе (М. Стельмах);
Попав у ревізію.
3. на що, в що. Рухаючись, опинятися на чому-небудь, потрапляти в що-небудь.
Козаки вже біжать. Микула попадає на якусь стежку і йде прямо в сторону моста (О. Маковей);
Спинаючись попід тином, щоб не попасти в поналивані вчора калюжі, пішли ми до попового двору (Леся Українка);
// Опинятися в якомусь оточенні.
Остап .. попав у злодійське гніздо (М. Коцюбинський);
Вовк поміж вівці попав;
// на що, у що. Приходити, приїжджати куди-небудь, для участі в чомусь, відвідувати когось, щось.
[Антей:] О, я б хотів, щоб ти хоч раз попала на оргію таку! (Леся Українка);
Для того, щоб попасти в бойові порядки, треба було прохоплюватись по голому схилові, обернутому до противника (О. Гончар);
// Оселятися, влаштовуватися у кого-небудь.
Я все не нарадуюсь, що попала не в готель і не в санаторіум [санаторій], а до Садовських (Леся Українка);
Ти була тоді молода, раділа, коли попала до Ратші, ощасливилась, потрапивши до княжого двору (С. Скляренко);
// у що, до чого. Ставати належним до якоїсь групи, організації, влаштовуватися на роботу, вступати в учбовий заклад.
Мені чогось більше хочеться попасти в губернську управу (М. Коцюбинський);
Два роки він уже старається попасти до гімназії (Г. Хоткевич);
Попали друзі в бригаду Сороколіта (П. Дорошко);
// перев. док., у сполуч. з прийм. в та ім. у мн. Ставати ким-небудь за професією.
– Та у дяки як би то вам попасти?.. (Марко Вовчок);
– Не попав я в льотчики (О. Довженко);
// перев. док., у сполуч. з прийм. в та ім. у мн. Діставати певну оцінку, характеристику, вважатися ким-небудь.
Тут же треба приймати на увагу і суб'єктивний бік справи, коли не хотіти попасти в педанти (Леся Українка);
Боїться [Остап] од свого ешелону відстати. Щоб в дезертири не попасти (А. Головко);
// Ставати об'єктом уваги в пресі, кіно і т. ін. (про кого-, що-небудь), об'єктом використання, дослідження (про що-небудь).
Зав'язується бійка .. [Розпорядпик:] Який скандал!! і в день конгресу. Це ж попаде, напевно, в пресу (О. Олесь);
Ми з Горьким попали в сінематограф, і нас будуть показувати (М. Коцюбинський);
Не раз попадала до суду справа (Н. Кобринська).
4. Випадково зустрічатися, знаходитися, з'являтися; попадатися.
Той [прокурор] було – і не думай його зупинити: чи до діла, чи не до діла, знай підписує, що попада (Г. Квітка-Основ'яненко);
Жвавість маленьких ручаїв уділялася і потокові, і тоді він шумів і виливався з берегів, забирав усе, що по дорозі попало (Н. Кобринська).
5. кому. Переходити в чиєсь користування, ставати чиєюсь власністю; діставатися, перепадати.
– Мати пшонянички пекла. Тільки скине з сковороди – летять, як у глинисько. Я – найменший, то мені найменше і попадало (Григорій Тютюнник);
Кому припаде біда, кому лучиться лихо, а судящим .. попаде дещо і в кишеню: вони на те судящі... (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Візьми, стара, і цей [свічник] .. Візьми, бо все одно попаде він якомусь, хто горілкою шинкує (М. Стельмах);
// безос., кому. Одержувати покарання.
При батькові він – помовкує, бо хлопцеві від нього і так попадає за язик (С. Чорнобривець);
Роман – хлопець сміливий, бідовий. Хто не обходиться без того, щоб коли не попало йому од батька, та все ж світ йому веселий (С. Васильченко);
[Дремлюга:] Я сьогодні такий рознос учинив – до смерті пам'ятатимуть! [Ромодан:] Кому? [Дремлюга:] Усім попало (О. Корнійчук).
6. тільки док., кого – що, розм. Випадково зустріти кого-небудь, знайти що-небудь.
Вони уже стали хапати всіх, кого попадуть на вулиці чи в квартирі, і, як заложників, юрмами гнали до порту (О. Гончар);
// Схопити, упіймати кого-небудь; вхопити, взяти щось.
[Гострохвостий:] Ой, страшна ж її мати! Ще як попаде мене в свої лапи, то витрясе з мене душу (І. Нечуй-Левицький);
Попав [писар] півкурятини, так її й рішив (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Як оце вип'є [чоловік], .. хоч тікай на край світа. Чим попало голомшить: попаде рубель – рублем, качалку – качалкою, горщик – горщиком (М. Коцюбинський);
* Образно. Буде й Пріська шовкова, як попаде її життя у свої пазури (Л. Яновська);
// Придбати, дістати що-небудь.
Мати ж, як попадуть які гроші, – положать у скриню: ні собі, ні людям... (Грицько Григоренко);
// Зустрівши, вилаяти або набити кого-небудь за якусь провину; напасти.
– А мене ж мати на вулиці таки за мед попали (Грицько Григоренко).
7. діал. Впадати (у 3 знач.).
Маруся все частіше й частіше попадала в задуму і тихий сум (Г. Хоткевич);
Усякий, хто хоче в одчай не попасти, Не взнати моєї, Гафіза, напасти [напасті], Той серця красуням не здасть і за їми [ними] ніколи не піде (А. Кримський);
// що. Охоплювати (про почуття, стан).
Ще я від одного страху не стямився, а вже мене другий попадає (Л. Мартович).
(1) Попада́ти в помилки́ – помилятися.
Мені тільки здається, що д. Ганкевич де-не-де мимоволі несподівано сам попадає в ті самі помилки, які поборює у своїх противників (Леся Українка);
(2) Попада́ти / попа́сти під суд – притягатися до судової відповідальності.
[Гребінь:] Признаюся, налякав ти мене весною. Думала, під суд попадемо (З. Мороз).
○ (3) Хто попа́ло, у знач. займ. – будь-хто, все одно хто, байдуже хто.
З ким попало він не хотів починати цю розмову (з газ.);
(4) Що [не] попа́ло, у знач. займ. – усе без винятку, будь-що.
– Грай ще. – І Лілі грала все, що попало (Олесь Досвітній);
(5) Як попа́ло – без ніякого порядку, без певної системи і т. ін.; будь-як.
– Які ж ліки підуть на користь, коли їх пити як попало? (Леся Українка);
Туристи випадкові й кумедні, зібрані як попало (Т. Масенко);
Навколо трибуни маса дітвори, вдягненої як попало (О. Довженко).
◇ Влуча́ти (би́ти, попада́ти) / влу́чити (попа́сти) в [са́му] то́чку (в [са́ме] о́ко) див. влуча́ти;
Вціля́ти (влуча́ти, попада́ти) / вці́лити (влу́чити, попа́сти) в [са́ме] се́рце див. вціля́ти;
(6) Де попа́ло – у різних місцях; всюди, скрізь.
Поки молода – вона .. віється де попало, з ким попало (Панас Мирний);
Зуб на зуб не попада́є (не потрапля́є) див. зуб;
(7) Коли́ попа́ло – у невизначений час; будь-коли.
Газета була “Селянською біднотою” не тільки в заголовку, а й справді такою біднотою .. Папір давали, розуміється, який попало і кольором, і розміром і коли попало (із журн.);
(8) Куди́ попа́ло – не обираючи місця; будь-куди.
Мемет колов куди попало, з нестямою смертельно ображеного і з байдужістю різника (М. Коцюбинський);
Вони не раз падали долілиць куди попало, рятуючись від авіації (О. Довженко);
Заверещить [Кость] тоненько-тоненько, зажмуриться і біжить куди попало. А все-таки не плаче! (В. Винниченко);
// у всі боки; врізнобіч.
Вершники вже бігли там і там, куди попало (А. Хорунжий);
Лови́тися (попада́ти, попада́тися і т. ін.) / злови́тися (попа́сти, попа́стися і т. ін.) на гачо́к (рідко на ву́дочку) див. лови́тися;
На о́чі потрапля́ти (попада́ти, попада́тися, наверта́тися і т. ін.) / потра́пити (попа́сти, попа́стися, наверну́тися і т. ін.) див. потрапля́ти;
Напада́ти (трапля́ти, попада́ти і т. ін.) / напа́сти (натра́пити, попа́сти і т. ін.) слід див. напада́ти;
Напа́сти (натра́пити, попа́сти і т. ін.) / рідше напада́ти (натрапля́ти, попада́ти і т. ін.) на слід (сліди́) див. напада́ти;
(9) На сце́ну попада́ти / попа́сти – починати ставитися в театрі (про п'єсу).
Може, ся моя безумна дитина [п'єса “Блакитна троянда”] і на сцену попаде сього року, тільки я не побачу її... (Леся Українка);
(10) Не в ті две́рі попа́сти (попа́стися, втра́пити і т. ін.), жарт. – не те зробити, сказати і т. ін.
Лагідніший тон намісника знов збудив деяку надію. Та бідолаха [Калинович] знов не в ті двері попався (І. Франко);
Підверта́тися (попада́ти, попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) / підверну́тися (попа́сти, попа́стися, потра́пити і т. ін.) під ру́ку (в ру́ки) див. підверта́тися;
(11) Попада́ти (влуча́ти, вража́ти) / попа́сти (влу́чити, вра́зити) на (в) [са́ме] болю́че (живе́, найболю́чіше і т. ін.) мі́сце – дошкуляти кому-небудь словами, зачіпивши те, що найбільше хвилює, непокоїть когось і є причиною переживань, неприємностей.
Ксьондз старався повернути бесіду на інше поле, бо йому неприємно було чути нарікання на члена корпорації, але гуцули попали на своє болюче місце (Г. Хоткевич);
Збори гудуть, як схвильований вулик: попала молодичка на болюче місце (В. Бабляк);
– Ага, бачиш, що мої слова попали тобі в живе місце! – кричав він, сміючись (І. Франко);
– Не дай Боже з хлопа пана! – примівка [приказка] муляра вразила його в саме болюче місце: він був з хлопського роду і тепер, ставши “паном підмайстром”, дуже стидався свого походження (І. Франко);
Якщо зробити перше, то, напевне, зразу позбудешся голови, зате вразиш візира в найболючіше місце звісткою про падіння Кизи-Кермена і розгром турецької флотилії... (В. Малик);
Людана підвелася з-за столу й переступила останню межу: – Згадай про свого найменшого сина! Гіг знітився й утупив погляд у носаки власних чобіт. Людана влучила в найболючіше місце його серця (І. Білик);
Попади́сь (попади́) під ру́ку див. попада́тися;
(12) Попа́сти в деся́тку – зробити що-небудь вдало, доречно.
Стаття викликала дуже жваву дискусію, отже, автор попав у десятку (із журн.);
(13) Попа́сти в масть – зробити щось дуже вдало, до речі.
Химочка попав якраз у масть і поспішив, щоб хтось інший не перейняв цієї уваги на себе (Г. Епік);
(14) Попа́сти на зубо́к (д) див. потрапля́ти;
(15) Попа́сти (загна́тися, наско́чити, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (заганя́тися, наска́кувати, потрапля́ти і т. ін.) на слизьке́ – опинитися у скрутному, безвихідному або незручному становищі.
– А мені здалось, що ти, Андроне Потаповичу, попав на слизьке, а признатися не хотів, – засміявся Броварник (М. Стельмах);
– Треба довідатися, куди ті гроші йдуть. Старшина побачив, що наскочив на слизьке, і зараз звернув убік: – Гроші всі цілі (Б. Грінченко);
Товстоніг почервонів, зрозумівши, що потрапив на слизьке, і почав виправдовуватись: – Це ви мене неправильно зрозуміли (В. Вільний);
Приснилось дещо тільки вранці, Та й то непевне та страшне: .. Що я боюся вийти з хати, Щоб не загнатись на слизьке (В. Самійленко);
[Ломиковський:] Сидить собі [Палій], мов чорт у очереті, А ти б сюди до нас прийшов... Ха-ха! То на слизьке загнався б, брате, зразу (Л. Старицька-Черняхівська);
Агу! Троянці схаменулись, Та всі до Турна і сунулись; Пан Турн тут на слизьку попав! (І. Котляревський);
(16) Попа́сти па́льцем у не́бо, жарт. – сказати або зробити що-небудь невлад, недоречно, помилитися у поясненні або визначенні чогось.
[Любов:] От уже попали, вибачайте, пальцем в небо (Леся Українка);
[Усі:] Ха-ха-ха! Попав [Гнат] пальцем в небо! Тю! (М. Старицький);
Як дійшла [Катря] до того, що Дорошенко про заробітчан казав, крекнув [Коваль] і перепинив мову. – Еге ж, якраз попав пальцем у небо! – аж сплюнув Юхим (А. Головко);
(17) Попа́сти / попада́ти в нела́ску (рідше в опа́лу) – втратити чию-небудь прихильність, відчувати недоброзичливе до себе ставлення і т. ін.
– Але через свою прихильність до тебе [царя Сов], через свою раду я попав у неласку (І. Франко);
Скульптор створив погруддя деспота й попав у неласку .. Його вислали до кінця життя в безлюдні гори (із журн.);
– У нас же так: досить один раз попасти в опалу, як ходитимеш у неблагонадійних усе життя (В. Канівець);
Буває, правда, що й такого масштабу працівники пападають у неласку, летять ізгори шкереберть (О. Гончар);
(18) Попа́сти / попада́ти в тон чий, кому і без дод. – догідливо підтримати сказане кимсь.
Він не любив панів, мабуть, то за то [за те], що сам не вмів в їх тон попасти (І. Франко);
Лише той, кого Таня назвала Левицьким, стояв у куточку, замислений, і не пробував попасти в тон іншим (П. Панч);
– В наш час, ваше превосходительство, все можливо-с... – намагаючись попасти в тон, мовив письмоводитель. – Не хочуть сини йти стопами своїх батьків. В цьому їх і трагедія-с... (В. Канівець);
(19) Попа́сти (попа́стися, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) в тене́та (в лабе́ти, у па́стку, в петлю́, в хому́т, у сильце́, в капка́н, в ярмо́, у павути́ну і т. ін.), перев. чиї (чию, чий, чиє), які (яку, який, яке). – опинитися у скрутному становищі, в несприятливих умовах.
Не втечеш неминучої долі! Й я не втекла її: пісні співала, а у тенета, як сарна, попала (Я. Щоголів);
За свій труд попав у хомут (прислів'я);
Ой, хлопче, хлопче, – докірливо каже Роман, – не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар);
Після Вільшани фашисти відкотились до сусіднього села Шендерівки і попали в мішок (Нар. опов.);
Ви [каменоломи] стали іграшкою в їх руках, попалися в їхні сильця (Г. Коцюба);
Василина попалась у ту павутину несподівано (І. Нечуй-Левицький);
На квартирі .. поліція влаштувала засаду, і .. [він] потрапив у пастку (В. Канівець);
(20) Попа́сти (попа́стися, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) чо́ртові (чо́рту) в зу́би, грубо. – опинитися у скрутному становищі, бути в біді.
Пройшовши мідні труби, попав чорту в зуби (прислів'я);
– Уже вертавсь у Паволоч, думав, що ти попавсь навіки чорту в зуби, так їхав рятувати (П. Куліш);
Попа́стися (попа́сти, пійма́тися і т. ін.) / попада́тися (попада́ти, лови́тися і т. ін.) на му́шку див. попада́тися;
Попа́стися (попа́сти, пійма́тися і т. ін.) / попада́тися (попада́ти, потрапля́ти і т. ін.) в ру́ки (до рук) див. попада́тися;
Потра́пити (попа́сти, наверну́тися і т. ін.) / потрапля́ти (попада́ти, наверта́тися і т. ін.) на о́чі див. потрапля́ти;
Потра́пити (попа́сти, попа́стися і т. ін.) на [го́стрі (голо́дні)] зу́би (ірон. на зубо́к) див. потрапля́ти;
Потра́пити (попа́сти, попа́стися і т. ін.) на язи́к див. потрапля́ти;
(21) По чо́му попа́ло – по всьому без розбору.
У чорній пащі сарая, як зуби, блиснули машини, а Невкипілий замахнувсь і з риком кинувся на них, в нестямі гепаючи ломом по чому попало (А. Головко);
У чужі́ ру́ки потрапля́ти (попада́ти і т. ін.) див. потрапля́ти;
Хто куди́ [ба́чив (попа́в)] див. хто¹;
(22) Яки́й попа́ло – спеціально не вибраний, не дібраний і т. ін.; будь-який.
[Поет:] Та гарні тії мрії .. (Не стямився, як узяв до рук перо і став писати на яких попало клаптиках, шпарко, ретельно, з радісним блиском в очах) (Леся Українка);
[Як (мов, ні́би і т. ін.)] ві́жка (вожжи́на) під хвіст попа́ла (потра́пила) див. ві́жки.