Музичні інструменти, джерелом звуку яких є корпус самого інструмента, що коливається або вібрує (дощечки, трубки, металічні язички); ударні і. (трикутники, тарілки), щипкові і. (варгани, ламелафони, музичні скриньки), фрикційні і. (скляні гармоніки, смичкові пили).
-ів, мн.
Музичні ударні інструменти, в яких звук виникає через коливання всього інструмента (дзвін, гонг тощо).