АБСТРА́КТНИЙ, а, е.
1. Який виник у результаті абстрагування; протилежне конкретний.
Коли-не-коли він підіймав одну руку й пальцем ніби показував на абстрактну мисль (І. Нечуй-Левицький);
Ті змучені, голодні, стероризовані, віддані на понищення люди, які стояли перед професором Шнурре, мали в думках інше, зосереджувалися в ті хвилі зовсім не на абстрактних теоріях, а насамперед на вирішенні оголеного в усій своїй жорстокій відвертості питання: хто кого? (П. Загребельний);
Для Франка краса в мистецтві існує не як втілення якоїсь абстрактної ідеї, а реально і об'єктивно (з наук. літ.);
Політична програма М. Драгоманова була значною мірою утопічною, абстрактною (з наук. літ.);
// Оснований на абстракції (у 1 знач.), схильний до абстрагування.
Абстрактне мислення;
// Відірваний від дійсності, від життя.
Загалом у своїх літературних вправах я не брав далеких абстрактних тем, – теми брав я з того життя, яке мене оточувало і що мене вражало (С. Васильченко);
І потім ці абстрактні розмови про націю. Вона, звичайно, далеко не проти того, щоб її країна вийшла на широку дорогу (М. Хвильовий).
2. Стос. до абстракціонізму, пов'язаний з ним.
Геометричний абстракціонізм – вид абстрактного мистецтва, композиції якого побудовані з обмеженого набору правильних форм і основних кольорів (з наук. літ.).
АБСТРА́КТНИЙ (який ґрунтується на теоретичних, відірваних від практики і досвіду міркуваннях, позбавлений конкретності), ЗАГА́ЛЬНИЙ, АКАДЕМІ́ЧНИЙ, УМОГЛЯ́ДНИЙ книжн., МЕТАФІЗИ́ЧНИЙ книжн., ІДЕА́ЛЬНИЙ рідко, АСТРА́ЛЬНИЙ заст.; ПЛАТОНІ́ЧНИЙ (духовний, непов'язаний з реальними цілями); КНИ́ЖНИЙ, КНИЖКО́ВИЙ рідко (далекий від життя). Тяжкий він (процес розвитку суспільства) до виконання. Багато жертв може забрати. Але вони будуть принесені не во ім'я абстрактної ідеї, ..але во ім'я реальних інтересів людства і кожної людини зокрема (В. Еллан); Говорити загальними фразами; Ніяке умоглядне, заздалегідь придумане штучне узагальнення не може піднестися до вершин справжньої життєвої конкретності (з журналу); Метафізичне мислення; Ідеальний світ; Астральне мистецтво; Платонічний інтерес; Підміна реальності книжними, вторинними уявленнями з часом стає звичкою (з наукової літератури).
-а, -е.
Який виник унаслідок абстрагування; прот. конкретний. Оснований на абстракції (у 1 знач.), схильний до абстрагування. Відірваний від дійсності, від життя.
••
Абстрактна лексика — слова на означення якостей, властивостей, станів, відчуттів, категорій мислення, духовної та матеріальної культури.
Абстрактна праця — праця товаровиробників, що виступає як затрата людської робочої сили взагалі, незалежно від її конкретної форми.
Абстрактне мислення — один із видів людського мислення, який полягає в утворенні абстрактних понять і в оперуванні ними.
Абстрактне мистецтво — те саме, що абстракціонізм.
абстра́ктний
[абстрактнией]
м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
[abstraktnyj]
прикм.
abstrakcyjny
Одволіклий, неречевий, несхопний, див. метафізичний
Abstract, abstracted; філос. discrete
【形】 抽象的
Абстра́ктний, -на, -не
Abstrakt
Abstrakt
Abstrakt