БАНЕЛЮ́КИ

БАНЕЛЮ́КИ, ів, діал.: ◊ Банелю́ки пле́сти — говорити — дурниці. Що ти мені банелюки плетеш? (Гал.-руські приповідки, І, 1901-1905, 21). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 100.