МАЛОВАЖИТИ

МАЛОВА́ЖИТИ, жу, жиш, недок., кого, що, діал.

1. Легковажити (у 1 знач.).

Суддя дуже прикро відчував се, що його жінка Казя маловажила “його” свята (О. Маковей);

– Знає той Мужиловський усі київські норови і політики, а цим маловажити не слід (П. Загребельний).

2. Те саме, що зневажа́ти 1.

Ніхто не подбає за нас, коли ми самі себе і свою роботу будемо маловажити (І. Франко);

Як мені здавалося, що він боявся мене, немов маловажив за те, що я лиш “товаришка”! (О. Кобилянська).