I. ЗАПИ́ЛЮВАТИ, ЛЮЮ, ЄШ,

I. Запи́лювати, люю, єш, сов. в. запили́ти, лю́, лиш, гл. Запыливать, запылить. II. Запи́лювати, люю, єш, сов. в. запиля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Приниматься, приняться пилить. 2) Пиливши, сходить, сойти съ намѣченной черты. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 78.