Лавка в избе. Сидеть, лежать, спать на лавке. Бросить, кинуть под лавку. | Я вошёл в избу: две лавки, стол, да огромный сундук возле печи составляли всю её обстановку.
Лавка перед домом. | В саду под грушей на днях появилась обнова — лавка из свежего дерева, ещё не окрашенная, зато с большим запасом прочности — можно будет теперь посидеть в одиночестве или с кем-нибудь из приятелей.
Овощная, мясная лавка. | Книжная лавка писателей. | Передвижная лавка. | Зайти в лавку. | В будни же он открывал лавку как можно раньше, рассчитывая на детей, идущих мимо в школу, — ибо последнее время он держал в придачу к основному товару кое-какие школьные принадлежности.
Толковый словарь русского языка Дмитриева.Д. В. Дмитриев.2003.
ЛА́ВКА¹, и, ж.
Те саме, що ла́ва¹.
Старший брат сів на лавці, а усі інші [діти] у рядочок коло його (Марко Вовчок);
– Ну, розказуйте, – тихо кинула вона, дивлячись кудись на лавку, що сіріла понад стіною своїм драним білим ряденцем (В. Винниченко);
На верхній лавці, важко перевертаючись на бік, як лантух, крекче й сопе лісоруб Гутман (П. Колесник);
Біля зупинки посиділа [Тамара] на лавці і, не дочекавшись трамваю, вирішила пройтись (А. Хижняк);
Ми коротатимем вечір на лавці під бузками в нашому редакційному скверику (О. Гончар);
Терезка примостилася на лавці ближче до пожежної частини (Любко Дереш).
◇ Знахо́дити / знайти́ соки́ру (соки́рку) під (за) ла́вкою див. знахо́дити;
(1) На ла́вці лежа́ти (д) див. лежа́ти;
Положи́ти на ла́ві (на ла́ву, на ла́вку) див. положи́ти;
(2) Як під ла́вкою, зі сл. с п і в а т и, г о в о р и т и і т. ін., ірон. – неголосно, невиразно, негарно і т. ін.
Співає, як під лавкою (прислів'я).
ЛА́ВКА², и, ж., розм.
Те саме, що крамни́ця.
Мати все турбувалася, коли б його у лавку піти, набрати Галі на плаття (Панас Мирний);
Хiба я якийсь крамар, що має лавку для сiм'ї? (В. Винниченко);
А ще він привозив Грицькові дешеві цигарки .., які не завжди траплялися в сільській лавці (В. Дрозд).