II ВІДМІНА, ОДНИНА, ОРУДНИЙ ВІДМІНОК
§ 51. II відміна, однина, орудний відмінок↑ "Іменник"
\
В орудному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ом, -ем (-єм) і -ям, -им.
\
1. Закінчення -ом мають усі іменники чол. та середн. роду твердої групи, -ем (після голосного та апострофа page88 -єм) — іменники чол. та середн. роду мішаної та м’якої груп (крім іменників середн. роду, що закінчуються на -я): майстром, містом, робітником, селом; бійцем, кобзарем, конем, кущем, місцем, морем, ножем, плечем, прізвищем, секретарем, слухачем; пирієм, роєм, солов’єм, урожаєм.
\
2. Закінчення -ям мають усі іменники середн. роду на -я: життям, змаганням, знанням, знаряддям, кіллям, листям, луб’ям, обличчям, піддашшям, роздоріжжям, щастям.
\
3. Закінчення -им мають в орудному відмінку:
а) іменники — прізвища чол. роду твердої групи на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин, -ін (-їн): Бабкіним, Виноградовим, Звегінцевим, Ільїним, Ковалевим (від Ковалів), Лесиним. Однак неслов’янські прізвища, які закінчуються на -ов, -ин, -ін, мають в орудному відмінку однини закінчення -ом: Бюловом, Дарвіном, Чапліном;
б) іменники — географічні назви середн. роду із суфіксами присвійності -ов-, -ев- (-єв-), -ин- (-їн-), що відмінюються як прикметники: Горошине — Горошиним, Котелеве — Котелевим, Михалкове — Михалковим.
Але іменники — географічні назви чол. та середн. роду із суфіксами -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин, -ін (-їн), що не відмінюються як прикметники, мають в орудному відмінку однини закінчення -ом: Бородіном, Голосієвом, Києвом, Лебедином, Орєхово-Зуєвом, Псковом, Святошином, Харковом.
\