РОЗФОРМО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розформува́ти.
Побрались вони в лютому двадцять другого – перед тим, як госпіталь був розформований (Ю. Шовкопляс);
Розформовані фірми реорганізують себе в олігопольні об'єднання, що їх єднають мовчазна співпраця у сфері цікавої політики, втаємниченість і конспірація (з наук.-попул. літ.);
// у знач. прикм.
Розформовані військові частини;
// розформо́вано, безос. пред.
У санітарному управлінні фронту я довідався, що медсанбат, який мене цікавить, тиждень тому розформовано (Л. Дмитерко).
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розформувати. || розформовано, безос. присудк. сл.
[rozformowanyj]
прикм.
rozformowany