Значение слова "ВИКРЕСЛЮВАТИ" найдено в 14 источниках

ВИКРЕСЛЮВАТИ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ВИКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́КРЕСЛИТИ, лю, лиш, док.

1. що. Закреслюючи, вилучати слово, уривок із тексту.

Одну [кореспонденцію] по одній прочитував Начко уважно, .. викреслював, що зайве (І. Франко);

Вона хотіла знати, хто викреслює рядки в листі від солдата (О. Донченко);

Я тільки дозволила собі викреслити олівцем одну фразу, а власне слова, що сказані про хвилі (Леся Українка).

2. кого, що, перен. Відкидати, усувати, відстороняти.

– Ти ославила наше ім'я такою ганьбою, що я... що тебе ніхто до себе не може прийняти. Ти викреслила себе з громадянства (В. Винниченко);

Смерть викреслила їхнi хиби, i органiзацiя ховає двох рiдних, любих товаришів (Б. Антоненко-Давидович).

3. що. Креслячи, робити схему, план і т. ін.

Іван Миколайович .. викреслював на маленьких аркушиках паперу заплутані головоломки схем (П. Загребельний);

Треба було бачити, з якою безпосередністю дівчина викреслила на землі ті незграбні формули, як скоромовкою вимовляла математичні терміни (Д. Бедзик);

Шлях вибухової хвилі фіксують прилади, даючи зображення на фотопапері. Знавці прочитають плетиво зигзагів, викреслять карту гірських відкладень (з наук.-попул. літ.);

// перен. Рухаючись, утворювати слід у формі якоїсь лінії.

На воді риба викреслює кола (К. Гордієнко);

Падають зорі, викреслюючи на виднокрузі довгий вогненний слід (М. Олійник).

◇ Ви́кинути (ви́креслити) з [свого́] се́рця див. викида́ти;

(1) Викре́слювати (витра́влювати) / ви́креслити (ви́травити) з [своє́ї] па́м'яті (з [свого́] життя́) кого, що – змушувати забути кого-, що-небудь.

Вона навіть рахувала день свій з тої хвилі, коли могла врешті бути з о. Василем. Решту ж вона охоче викреслювала з свого життя (М. Коцюбинський);

Хотів викреслювати її [сторінку історії] геть з пам'яті, але не міг (І. Багряний);

– Назавжди б викреслити війну з життя людини! – голосно промовив і Захар (Іван Ле);

Ніякий час не витравить з пам'яті злочинства фашизму! (П. Автомонов);

Один факт, щоправда, був, він сам уписувався в те дослідження, але я волів його швидше забути, раз і назавжди викреслити з пам'яті (А. Дімаров).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ВИКРЕ́СЛЮВАТИ (закреслюючи, вилучати слово, рядок, уривок, прізвище тощо з тексту, зі списку та ін.), ВИКЛЮЧА́ТИ, ВИКИДА́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, УСУВА́ТИ, ВИМА́ЗУВАТИ розм. рідко. — Док.: ви́креслити, ви́ключити, ви́кинути, ви́пустити, усу́нути, ви́мазати. Вдома при каганці писав (Сухомлинський) свою поему "Ярина". Викреслював, переписував, шукав потрібні слова (І. Цюпа); Я виключив зі свого лексикону займенники: "я", "моє", "мені" (М. Коцюбинський); Тяжко покалічила його (збірник) цензура, багато зовсім викинула (М. Коцюбинський); Зіпсували мені цілу одну новелу, бо випустили цілу сторону (В. Стефаник); Він (Коцюбинський) .. усував із своїх творів ті іншомовні слова, які негативно позначалися на доступності мови "для широкої публіки" (з журналу); А ви її (дитину) зі спису (списку) вимажіть (І. Франко).

I. УСУВА́ТИ що (доводити до зникнення), ЛІКВІДУВА́ТИ, ВИКРЕ́СЛЮВАТИ. — Док.: усу́нути, ліквідува́ти, ви́креслити. Усувати недоліки; Усунути перешкоди; Ліквідувати прорив; — Назавжди б викреслити війну з життя людини! — голосно промовив і Захар (І. Ле).

найдено в "Фразеологічному словнику української мови"

викре́слювати (витра́влювати) / ви́креслити (ви́травити) з (своє́ї) па́м’яті (з (свого́) життя́) кого, що. Змушувати забути. Хотів викреслювати її (сторінку історії) геть з пам’яті, але не міг (І. Багряний); Вона навіть рахувала день свій з тої хвилі, коли могла врешті бути з о. Василем. Решту ж вона охоче викреслювала з свого життя (М. Коцюбинський); Один факт (для ілюстрації соціологічного спостереження), щоправда, був, він сам уписувався в те дослідження, але я волів його швидше забути, раз і назавжди викреслити з пам’яті (А. Дімаров); Ніякий час не витравить з пам’яті злочинства фашизму! (П. Автомонов).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-юю, -юєш, недок., викреслити, -лю, -лиш, док., перех.

1) Закреслюючи, вилучати слово, уривок із тексту.

2) перен. Відкидати, усувати. || Примушувати себе забути, не згадувати про кого-, що-небудь або вважати для себе неіснуючим.

3) Креслячи, робити схему, план і т. ін. || перен. Рухаючись, утворювати слід у вигляді якоїсь лінії.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

недок. викреслювати, док. викреслити

to cross out, to cross off; (зі списку) to strike out; (частину тексту) to cut out, to delete; to blot out, to erase, to expunge

викреслювати з пам'яті — to efface from one's memory

викреслювати зі свого життя когось — to strike someone out of one's life

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-юю, -юєш, недок. , викреслити, -лю, -лиш, док. , перех. 1》 Закреслюючи, вилучати слово, уривок із тексту.
2》 перен. Відкидати, усувати.
|| Примушувати себе забути, не згадувати про кого-, що-небудь або вважати для себе неіснуючим.
3》 Креслячи, робити схему, план і т. ін.
|| перен. Рухаючись, утворювати слід у вигляді якоїсь лінії.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[wykresl'uwaty]

дієсл.

kasować, skreślać, wykreślać

найдено в "Словнику синонімів Полюги"

(викреслюючи, знімати щось з чогось) викидати, усувати, вимазувати, (зі списку) виключати.

найдено в "Украинско-английском юридическом словаре"

cancel, delete, expunge, (із списку тощо) strike from, strike off, strike out

найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Викре́слювати, -кре́слюю, -слюєш

найдено в "Орфографічному словнику української мови"

викре́слювати дієслово недоконаного виду