СКРИ́ПАТИ

СКРИ́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що скрипі́ти. На річку йшла, чоботи скрипали, А з річки йшла, чоботи хлюпали (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 393); Шкільна хвіртка скрипає раз у раз (Козл., Ю. Крук, 1950, 90). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 319.