ПОНИ́ЗЗЯ, я, с.
Місцевість уздовж нижньої течії ріки.
Останній, найближчий до Чорного моря населений пункт у пониззі Дунаю – Вилкове (з наук.-попул. літ.);
Громи рокочуть десь там на пониззі (Л. Костенко);
Пониззя південних річок.
-я, с.
1) Нижня частина чого-небудь.
2) Низька місцевість.
3) Нижня течія річки, а також місцевість, що прилягає до неї. Дніпрове пониззя.
[ponyzzja]
с.
wzniesienie
пони́ззя
[пониз':а]
-з':а, р. мн. -из'
Lower reaches of a river
пониззя Волги — the Lower Volga
див. низовина