СКОТЯ́ЧИЙ

СКОТЯ́ЧИЙ, а, е, рідко. 1. Прикм. до скот. 2. Як у скоту; не достойний людини. — Вони [хлопи] привикли споконвіку до свого скотячого стану (Фр., VIII, 1952, 59). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 308.