ВІДВІ́ДУВАННЯ (прихід або приїзд до кого-небудь із метою провідати, погостювати), ВІДВІ́ДИНИ, ПРОВІ́ДИНИ, ВІЗИ́Т, ВІЗИ́ТА рідко, ВІЗИТА́ЦІЯ заст. (перев. офіційний або традиційний). Він почав пригадувати відвідування батька іншими робітниками (П. Панч); Відвідини (М. Рильського) стали для нього (Вериківського) маленьким святом (Т. Масенко); До батьків приходив тільки в гості, на провідини (О. Копиленко); Візит доброї волі; Дядько був немало здивований з нашого візиту (І. Мар'яненко); Візита в Криворівню вийшла менш цікава, ніж хтось сподівався (Леся Українка). — Пор. гостюва́ння.
ПРОВІ́ДИНИ, дин, мн.
Приїзд або прихід до кого-небудь для того, щоб провідати.
До батьків приходив [син] тільки в гості, на провідини (О. Копиленко).
-дин, мн.
Приїзд або прихід до кого-небудь з метою провідати.
див. зустріч