ГО́РЛО (передня частина шиї, в середині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів), ГОРЛЯ́НКА розм., ГОРТА́НКА діал. Сухий кусок горло дере (прислів'я); — Хіба ж полізе шматок у горлянку? (А. Головко); Куди чоловік не потелепав би за тими крейцарищами, аби тілько деруном як гортанку загатити (С. Ковалів).
КАДИ́К (випнута хрящова частина гортані), АДА́МОВЕ Я́БЛУКО, БОРЛА́К розм., БОРЛА́НКА розм., ГОРТА́НКА діал. На довгій хрящуватій шиї гостро випинається кадик (О. Гончар); Олексій п'є воду, високо задерши голову, аж гостре адамове яблуко ходить під шкірою, наче якийсь маленький шатун (В. Кучер); Вузькі плечі, довга шия і гострий борлак робили його нескладно довгим (П. Колесник); У нього була довга шия, а гортанка виставала на ній, немов груша (Лесь Мартович).
ГОРТА́НКА, и, ж., діал.
Кадик.
У нього була довга шия, а гортанка виставала на ній, немов грушка (Л. Мартович);
// Горло.
Куди чоловік не потелепав би за тими крейцарищами, аби тілько деруном як гортанку загатити (С. Ковалів).
-и, ж., діал.
Кадик. || Горлянка.