КЛІ́ЩИКИ

КЛІ́ЩИКИ, ів, мн. Зменш. до клі́щі 1, 3, 4. Молодший [гуцул] видобув із своєї невідступної дзьобні цирулицькі кліщики (Фр., IV, 1950, 498). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 186.