-ую, -уєш, недок., заклювати, -юю, -юєш, док., перех.
1) Б'ючи дзьобом, забивати на смерть, заподіювати рани (про птахів).
2) кого, перен., розм. Замучувати, зацьковувати кого-небудь, постійно чіпляючись до нього; допікати, дошкуляти кому-небудь. || Нападати на кого-небудь, не даючи йому говорити.
3) тільки док. Почати клювати.
Закльо́вувати, -льо́вую, -вуєш