ГІА́ТУС, у, ч., лінгв.
Збіг двох і більше голосних звуків у слові або на межі слів.
Гіатус українській мові не властивий; брак приголосного вона схильна компенсувати епентетичним [j] (з навч. літ.).
-у, ч., лінгв.
Збіг двох чи кількох голосних звуків в одному слові або на межі слів.