КЛИШОНО́ГИЙ, а, е.
1. Те саме, що кли́шавий.
Він тільки й жив з того, що на клишоногій кобилі возив євреїв на вокзал (М. Коцюбинський);
Він клишоногий, з колінами, вгнутими усередину, кремезний (І. Багряний);
Він завжди поспішає на своїх трохи клишоногих ногах (О. Копиленко);
У темну різдвяну ніч пронизливий, морозний вітер ледве долали в снігах двоє клишоногих, низькорослих поліських коненят, запряжених у грубі, але міцні селянські сани (М. Малиновська).
2. у знач. ім. клишоно́гий, гого, ч., жарт. Про ведмедя.
Як розсердивсь клишоногий, та й поплентався у ліс (Н. Забіла);
Ведмедя стали величати: господар, лісник, клишоногий, бурий, а то й зовсім по-людськи – Топтигін, Потапич, Михайло Іванович (із журн.).
ВЕДМІ́ДЬ (великий хижий ссавець із незграбним масивним тілом, укритим густою шерстю), КЛИШОНО́ГИЙ жарт., БУРМИ́ЛО жарт.; МЕДВІ́ДЬ діал., ВУ́ЙКО діал. А громада.. рушила на ведмедів дивитись, що цигани навели в село (Г. Квітка-Основ'яненко); Камчатка — край бурих ведмедів. Місцеві клишоногі — незлобиві (з журналу); Бурмило.. заплигав, як кінь на галопі (М. Трублаїні); Так реве медвідь, коли метка стрільцева рука ужене у здухи півсписа (Панас Мирний); "Вуйко" роздер ще дві корови (М. Коцюбинський).
КЛИШОНО́ГИЙ (про людину, тварину — який ідучи повертає передню частину стопи досередини), КЛИ́ШАВИЙ, ЧЕВЕРНО́ГИЙ діал., ШИВЕРНО́ГИЙ (ШЕВЕРНО́ГИЙ) діал. Іде він, як завше, в супроводі Малька, невеличкого клишоногого песика (В. Земляк); Їй здавалося, що вона отака залишиться й повік — отака важка, черевата, неповоротка й чевернога (Ю. Смолич); Це був високий мужик, що мав праву ногу скривлену в коліні досередини. Як ішов, то писав нею півколесо, достоту, як шевернога корова (Лесь Мартович).
【形】
1) 趾内翻的; 脚趾内向的, 歪脚的
2) 转 笨拙的
-а, -е.
Те саме, що клишавий.
Clubfooted, pigeon-toed
Клишоно́гий, -га, -ге