ОБЛИСІ́ЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до облисі́ти.
Голова його, облисіла над лобом, була обрамлена короною білих кучерів (Ф. Бурлака);
Вона [шапка] була стара, витерта і майже наполовину облисіла (М. Руденко);
Облисілі за попередні роки схили не заліснені, що викликає змив ґрунту (з газ.).
облисі́лий
[облиес’ілией]
м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і
[obłysjłyj]
прикм.
wyłysiały
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до облисіти.
див. безволосий; лисий
Skaldet, flenskaldet
Flintskallig
(grown) bald
Snau