ОПАЛА, государев гнев; термин, часто встречающийся в рус. памятниках 15- 18 вв. Имел широкое значение: от запрещения приближённым являться ко двору, лишения должностей и чинов до ссылки, заключения в тюрьму и смертной казни. Угроза О. и её объявление могли быть и предупреждением о возможных репрессиях в дальнейшем.
Деепричастная форма: опав
обпатиДієприслівникова форма: обпаши
от слова: опал сущ. муж. родамед., мин., с.-х.опалѡномѹ же великѹ ѡпалѹ. створшѹ на Василка кн҃зѧ и на Лва. ЛИ ок. 1425, 283 (1261); и нача емѹ повѣдати ѡ бывше(м) и ѡпалѹ Бѹран-даевѹ сказа емѹ. Там же, 283 об. (1261).
Политическая наука: Словарь-справочник.сост. проф пол наук Санжаревский И.И..2010.
ОПА́ЛА, и, ж., заст.
Немилість, неласка царя до своїх сановників, що проявлялася в зміщенні з посади, забороні жити в столиці і т. ін.
Він [О. Суворов] був нагороджений чином генералісимуса всіх військових сил Росії, але потім раптово зазнав нової царської опали (з навч. літ.);
// перен. Неприхильність до кого-небудь (з боку правлячих кіл, начальства і т. ін.).
Дієприслівникова форма: опаши
опастьДеепричастная форма: опав
від слова: опалімен. чол. родумін.опалвід слова: опалийад'єктивопавшийНЕМИ́ЛІСТЬ (неприхильне ставлення з боку особи, що займає вище в певному відношенні становище, до кого-небудь, залежного від неї), НЕЛА́СКА, ОПА́ЛА (заст. — немилість царя, князя щодо своїх підданих, підлеглих; перен. — немилість узагалі). (Милевський (до Сані благаючим тоном):) За що така немилість? (Леся Українка); — Сьогодні він у неласці, але завтра обставини можуть раптом змінитися, і він знов з'явиться у столиці, у вищому світі (З. Тулуб); Бути в опалі. — Пор. непри́язнь.
Czasownik
опасть
opaść
Potoczny zapaść się
Rzeczownik
опала f
niełaska f
опал m
opal m
Бути в неласці (в немилості) в кого; відпасти ласки чиєї.
Покладати, покласти гнів на кого; (іноді, тільки докон.) угнівитися (знемилостивитися) на кого. || Його знов повернули в скотарі, а на Агафію поклали гнів. Свідзинський, перекл. з Тургенєва.
Упасти (попасти[ся]) у неласку.
ж. прям., перен.
disgrâce f, défaveur f
впасть в опалу — tomber (ê.) en disgrâce
-и, ж., заст.
Немилість, неласка царя до своїх сановників, що проявлялась у зміщенні з посади, забороні жити в столиці і т. ін. || Неприхильність до кого-небудь (з боку правлячих кіл і т. ін.). Бути в опалі.