Значение слова "БРИКЛИВИЙ" найдено в 9 источниках

БРИКЛИВИЙ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

БРИКЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який любить брикатися (про копитних тварин).

Брикливий кінь.

2. перен., розм. Норовистий, вередливий.

Ти, кажуть, дівка не бриклива. Але од старості сварлива (І. Котляревський);

– Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем, – сказав Карпо (І. Нечуй-Левицький).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

НОРОВИ́СТИЙ (про тварин — якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний), БУ́ЙНИЙ підсил. розм.; БРИКЛИ́ВИЙ, БРИКУ́ЧИЙ розм. (який має звичку брикатися). Кмітливі засмаглі угорці водили поміж натовпом норовистих тонконогих коней (Н. Рибак); Корова була буйна, насилу з нею справлявся кривий Андрійко (М. Коцюбинський). — Пор. баски́й.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, -е.

1) Який любить брикатися. Брикливий кінь.

2) перен., розм. Норовистий, капризний.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

в спол.

брикливий кінь — bucker, kicker, jibber

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, -е.1》 Який любить брикатися. Брикливий кінь.
2》 перен. , розм. Норовистий, капризний.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

ад'єктивбрыкливый

найдено в "Словнику синонімів Вусика"