УСАМІ́ТНЕННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. усамі́тнитися.
Олекса так здивовано глянув, і погляд той був таким ясним покажчиком далекості, усамітнення, пустельництва якогось (Г. Хоткевич);
Цілуються, розгарячені швидкою їздою, усамітненням на безлюдному березі (В. Яворівський);
Примостилася [Інна] на задньому сидінні, біля вікна, хотілося усамітнення (В. Дрозд).
-я, с.
Дія за знач. усамітнитися.
усамі́тнення
[усам’ітнеин':а]
-н':а
Solitude, seclusion, retirement; isolation
Самота