ЛІБРЕТИ́СТ, а, ч.
Автор лібрето.
Через багато століть ці несправедливі характеристики [Володимира Ярославича в літописах] по волі лібретиста В. Стасова, який повірив їм, перекочували в чудову оперу О.П. Бородіна “Князь Ігор” і, безперечно, негативно подіяли на дослідників “Слова” (В. Малик);
Досвідчений лібретист завжди враховує бар'єр між артикуляційною базою мовного і можливостями голосового апаратів (з наук.-попул. літ.);
Цезар Пуні написав масштабний балет “Есмеральда”, але, на відміну від роману Гюго, лібретист Перро соціальну тему перевів в особисту драму (з газ.).
[libretyst]
ч.
librecista
-а, ч.
Автор лібрето.
Лібрети́ст, -та; -ти́сти, -тів
Librettist