НАРОДНОПОЕТИ́ЧНИЙ, а, е.
В основі якого лежить народна поезія, стос. до народної поезії; фольклорний.
Багато сторінок початкової частини “Повести временных лет” дають уявлення про характер руської народнопоетичної творчості найдавніших часів (з наук. літ.);
Т. Г. Шевченко вніс значний внесок у фольклористику, збагативши її цінними записами народнопоетичної творчості і довів, що ця творчість невмируща (із журн.).
ФОЛЬКЛО́РНИЙ, УСНОПОЕТИ́ЧНИЙ, НАРОДНОПОЕТИ́ЧНИЙ. Вона захоплювалась збиранням і записуванням пісень і всякого іншого фольклорного матеріалу (П. Колесник); Широкий порівняльний матеріал підтверджує думку, що "Слово" є літературним, а не народним уснопоетичним твором (з журналу); Дослідники присвячують велику увагу саме питанню про зв'язки "Слова" з народнопоетичною творчістю, знаходячи промовисті паралелі до багатьох місць "Слова" в піснях, у думах, у билинах (М. Рильський).