МУЖИ́ЧКА, и, ж., зневажл.
Жін. до мужи́к 1, 2; селючка.
Чому вона родилась бідною мужичкою, чом не панночкою? (М. Коцюбинський);
– Ти сміла? – заверещить пані .. – Ти, мужичко, моє добро крадеш!.. (Марко Вовчок).
-и, ж., заст., зневажл.
Жін. до мужик 1), 2); селючка.
mujichka f (campesina rusa)
Мужи́чка, -чки, -чці; -жи́чки, -жи́чок