Значение слова "ДІАФОНІЯ" найдено в 6 источниках

ДІАФОНІЯ

-ї, ж.

1) Те саме, що дисонанс.

2) У середньовічній музиці – музика двоголосного складу.

(гр. dio - два, phone - звук) - 1. В Давній Греції - дисонанс на протилежність симфонії (консонансу). 2. В Середні віки - музика двоголосного складу.

імен. жін. родудиафония

-ї, ж. 1》 Те саме, що дисонанс.
2》 У середньовічній музиці – музика двоголосного складу.

діафо́нія (від грец. διαφωνία – різноголосся) те саме, що й «дисонанс».

(гр., різноголосся) те саме, що й дисонанс.