ТВАРИ́ННИЦТВО, а, с.
1. Галузь сільського господарства, що займається розведенням корисних свійських тварин.
Збільшення грошових надходжень від тваринництва та інших галузей сільського господарства дає нам можливість добре оплачувати працю трудівників села (з наук. літ.);
Добра слава йде по Україні про льонарів Чернігівщини. А Київщина славиться високорозвиненим твариннцтвом (з газ.);
Плани [в артілях] – перевиконано: і в рільництві, і в тваринництві, і в пташарстві [птахівництві] (Остап Вишня);
На шлях стабільного розвитку стає сільське господарство, особливо тваринництво (з газ.).
2. Наука про розведення сільськогосподарських тварин.
– Я трохи знаю агрономію і тваринництво. До армії вчився в сільськогосподарському інституті (Григорій Тютюнник).
Наука про вдосконалення генотипу свійських, одомашнених та деяких видів диких тварин в умовах, що забезпечують їх годівлю та вирощування; етапи т.: вибір тварин для відтворення, їхня мітка, контроль за продуктивністю, оцінка племінної вартості, селекція, тваринницький відбір.
-а, с.
1) Галузь сільського господарства, що займається розведенням корисних свійських тварин.
2) Наука про розведення сільськогосподарських тварин.
твари́нництво
[тварин:иецтво]
-ва, м. (на) -в'і
Livestock raising, cattle breeding; animal husbandry
【中】 养畜业, 畜牧业
Feavl, fedrift
Djurskötsel
Kvægavl