АБОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, заст.
Вступати у бій з ворожим кораблем, зближаючись з ним; брати на абордаж.
Турки дружно рушили на "Трекатру" з наміром абордувати її. Підпустивши їх на пістолетний постріл, капітан раптом повернув до них корабель бортом і відкрив безперервний вогонь, чим примусив неприятеля відступити (із журн.).
-ую, -уєш, недок. і док., перех.
Брати на абордаж (див. абордаж).